Виходить, що я геть не знаю свого чоловіка
Це мав бути приємний вечір, мали б приїхати мої батьки і всі родичі мого чоловіка вже зібралися на дачі у свекрухи. Проте, я почула розмову, від якої у
– Куди його тепер, Кариночко? – запитувала сусідка, з надією поглядаючи на дівчину
До того, як у Карини з’явився кіт Мурзик, вона була переконана, що в неї складна непереносимість котів. Як інакше пояснити, що вона починала безупинно пчихати й кашляти, щойно
– Марічко, виручай, – подруга говорила з вдаваною легкістю
– Марічко, виручай, – подруга говорила з вдаваною легкістю, – мені поручитель потрібен. Позику хочу взяти. – Ні, Олено, я на це не піду, – твердо відповіла Марія
Я, діду, не вартий твоєї довіри»
Про діда казали, що за гривню аж труситься. У нього взимку снігу не допросишся. Дуже скупий, як у казці. Нікому дідусь нічого не дарував – ні дітям, ні
Свекруха була невдоволена. – Я ні копійки не дам, думайте самі на які кошти будете дитину ростити
Коли закохуєшся, то відкриваєш своє серце іншій людині, щиро і безумовно, навіть не думаючи, що через кілька років, вона зникне сама і ще й всі заощадження забере. Моя
– Настюша, давай повечеряємо й у магазин? Нам же ще продукти купувати! – гукнув чоловік із порога. Але у відповідь – тиша.
Рома, нас батьки запрошують до них, у заміський будинок, на Новий рік! Тато гірку збудував, та й поруч гірки, ліс, – захоплено ділилася з чоловіком Настя. – Поїдемо?
Остап розказував, що одружений з дружиною шістнадцять років, скоро син піде в технікум і його вже біля неї нічого не тримає
При інших обставинах я б так не реагувала на слова докторуки. Але в той день вона мала мені сповістити прекрасну новину, я мала сповістити її коханому, а той
Дійшли думки, що будемо жити у мене, мама моя хоч і у віці, але характер добрий. Ми розписалися і Назар перебрався до нас жити
В сорок я наче прокинулася і зрозуміла, що життя моє летить, а що я маю на ці роки? Та нічого: ні сім’ї, ні достатку, ні дітей. Живу з
Валю, як це твій чоловік сидить з дитиною, поки ти з подружками в кафе?, – питала я сестру,
Валю, як це твій чоловік сидить з дитиною, поки ти з подружками в кафе?, – питала я сестру, – Відколи я з дитиною, то в цих чотирьох стінах
Почула, як чоловік скаржиться комусь на мене і ухвалила рішення, в якому сумнівалася кілька місяців
Я стояла на холодній кухонній плитці, притискаючи долоню до себе, ніби намагалася втримати серце, готове вирватися назовні. Через прочинені двері балкона долинав його голос – низький, роздратований, з

You cannot copy content of this page