fbpx
Історії з життя
Усі родичі мене підтримують і благають мою маму змінити своє рішення. Але у неї ніби ж пелена перед очима. Нічого не бачить, не чує, не слухає нікого. Я вже просто не знаю куди бігти і як її переконати

Я завжди захищала інтереси сім’ї і до останнього сподівалася, що отримаю те ж саме у відповідь, проте моя мама так не думає. Адже вона вирішила переписати квартиру на мого молодшого брата, аргументуючи це тим, що у нього нічого немає. Я не стану говорити, що це неправильно і так бути не повинно. Близьким потрібно допомагати, проте тільки в тих випадках, коли вони дійсно цього потребують.

У випадку ж з моїм братом єдине, що йому необхідно, – виховання і дисципліна. У нього нічого немає не тому що він щось втратив або у нього це відібрали, а тому що він просто не хоче всього цього досягати. Я всього у своєму життя досягла самостійно і мені не соромно в цьому, зізнатися. Однак він завжди ігнорував будь-які правила. В результаті у нього немає ні роботи, ні професії, ні грошей на проживання. І мама вирішила, що допоможе сину переписавши на нього усе майно.

По факту це навіть не допомога, а заохочення неробства. Я намагалася їй пояснити, що він не стане щось робити, поки у нього все є. Вона, природно не слухає. Їй здається, що я жадібна і заздрю. Приховувати не буду, мене зачепив той факт, що все було переписано на нього, проте нічого поганого я йому не бажаю точно. Тому що все те, що зараз відбувається, призведе до продажу квартири, одержанням ним великих грошей і спуском тих фінансів в нікуди. Я знаю його і прекрасно усвідомлюю, що саме так він і вчинить. У нього немає ні совісті, ні будь-яких переконань.

Мене підтримала уся наша велика родина. Вони теж вважають, що віддавати йому всю квартиру як мінімум дивно, але і це не допомогло. Сам же він ніяк не коментує цю ситуацію, залишаючись в стороні. Адже він чудово розуміє, що коли розкриється вся його нещирість, то ні квартири, ні іншої спадщини він не отримає. Ось і намагається нишком відсидітися, нічого не роблячи, знову ж.

Я навіть намагалася вирішити цю ситуацію за допомогою юристів, але визнавати матір недієздатною пізно, так як заповіт вже написано, а мама у мене ще здорова, слава Богу. Я безпорадна з усіх боків, що пригнічує мене ще більше. У житті ж завжди так буває, коли той, хто дійсно чогось вартий – не отримує нічого, а люди, що лежать цілими днями на дивані і жаліються на долю, отримують все.

Одне я для себе вирішила напевно – нічого він один не отримає. Я буду боротися до останнього і залучати юристів, родичів і інших людей, які зможуть мені в цьому допомогти. Моя впертість і досягнення цілей поширюються не тільки на кар’єру. Я можу також багато чого досягти і в життєвих ситуаціях.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page