Мені його принесли зі словами «твої дітки все одно з’їдять».
Ну так, що вже там, звичайно з’їдять. Ми ж жебраки, голодні і не можемо собі дозволити купити нормальну їжу. В цьому місці я б вставила злий – презлий смайлик.
Гаразд, думаю, у вас не жувався, у мене жуватися буде.
І приготувала улюблену їжу мого чоловіка і дітей – картоплю з м’ясом, запечену в духовці в горщиках.
Смак оцінили всі, чоловік навіть вирішив, що він завтра сам піде до цієї баби Марії і запитає, чи немає там ще одного бройлера, що не жується. А тут смайлик, який посміхається доречний був би.
Так буває часто – нам приносять одяг, який у сусідок припадає пилом роками, а потім вони згадують, що по сусідству є ми, багатодітна сім’я. І приносять його нам. Але одяг виявляється в поганенькому стані, що тільки в піч і і підходить.
Нам приносять, точніше привозять, старі меблі, коли собі купують нові. З зими ще лежать два крісла і три стільці, «ми купили нові, а вам і ці підійдуть». Теж чудово підуть на розпалювання печі.
Нам приносять книги, без обкладинок, без половини сторінок, але все з тим же застереженням – діти не шанують.
Один раз навіть було двоспальне ліжко, але в такому стані, що просто ледь купи трималося! Діти вмовили залишити їм ящики, щоб складати туди іграшки з піску влітку. Залишили. Решта – розібрали – і в піч. Вистачило майже на 3 рази розтопити.
І так, ось бройлера, теж принесли, половинку, замороженого. Ну тут я його вже на зло взяла і приготувала.
Прикро, звісно, коли це все трапляється. Але з іншого боку – всім цим добром можна половину літа топити піч і не використовувати дрова, які купуються на зиму. Так, так, у нас все ще пічне опалення в будинку – дрова і вугілля.
Тому навіть в такій безглуздій ситуації я завжди шукаю свої плюси. І вони знаходяться. Так що ми готові приймати і далі старі крісла і меблі – пічка на них топиться просто суперски!
Фото ілюстративне.
