You are here: Home / Україна / «Вона заслуговує на щастя» – пара, яка роки разом, вирішила одружитися
Руслан та Марія у стосунках давно, а офіційний шлюб відкладали на потім, бо й так було добре.
“У нас і так все було добре, а ще боялися потривожити своє щастя”, – кажуть молодята.
Проте, не бачачи кохану довгих 7 місяців з початку повномасштабного вторгнення, Руслан вирішив, що треба спішити жити.
Чоловік був у боях за Сєвєродонецьк та Авдіївку і повернувся додому через поранення.
Церемонію провели в Луцькому РАЦСі.
« “Ця жінка заслуговує на кохання” — весь час повторював Руслан, ховаючи за посмішкою сльози», – ділиться враженнями від церемонії начальниця РАЦСу Тамара Калинович.
«Сьогодні Ви здійснили нашу мрію», – сказав на прощання військовий.
Фото: колаж.
10/08/2022
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся