fbpx

Я аж присіла. Питаю ввечері у чоловіка, чи це нормально? А він на мене дивиться здивовано. Виявляється, що у них в родині так прийнято і він не уявляє, як можна по іншому. Мені аж не добре стало

Нещодавно стався дуже дивний випадок, і я не можу перестати думати про це. З чоловіком ми вже 3 роки в шлюбі, живемо окремо від родичів. З його родиною відносини у мене, можна сказати, нормальні, але в гості до них я ходжу вкрай рідко, а ось його сестра навідується до нас по 2-3 рази на тиждень.

В принципі вона людина не погана, в спілкуванні трохи нав’язлива, але мене це не дратує. Коли приходить, постійно допомагає по дому: прибирання, прання, готування. Перший час я була цим незадоволена, мені здавалося, що вона, таким чином, хоче показати, яка я погана господиня. Згодом зрозуміла, що вона взагалі така з усіма і прийняла це. До того ж допомога по дому ніколи не завадить, враховуючи, що у мене двоє близнюків.

У неї своєї сім’ї немає, вона живе з батьками чоловіка, їй вже 38 і заміж вона категорично не хоче. За ці 3 роки у неї був нетривалий роман з чоловіком. Вона приваблива, чоловіки на неї реагують, але вона всім відмовляє, каже, не її рівень. До речі, вона не працює взагалі, живе за рахунок батьків і чоловік іноді їй грошей підкидає. Знову ж таки, я з цією ситуацією вже змирилася, до того ж він заробляє добре, сімейний бюджет не потерпає. І ніби й сестра, я розумію, але в такому віці вона могла б і про майбутнє подумати, влаштуватися на роботу. Але це вже інше питання.

Турбує мене зовсім інше. Два тижні тому, вона як завжди прийшла до нас додому і знову допомагати. Я заходжу в нашу з чоловіком спальню і бачу, як вона перенюхує речі в нашому комоді. Бере понюхає і назад кладе. Навіть шкарпетки! Але ж там наші особисті речі. Я від сорому ледь крізь землю не пішла. А вона за хвилину все перенюхала, щось вийняла і до мене:

— Це вже не свіже, прати!

Я аж присіла. Питаю ввечері у чоловіка, чи це нормально, наші речі нюхати? А він на мене дивиться здивовано. Виявляється, що у них в родині так прийнято. Перенюхувати речі.

Ну не можу я уявити, як беру чоловікові речі і нюхаю, аби визначити чи потрібно їх прати. Не впевнена – в пральну машину. А щоб чужі особисті? Б-р-р-р-р.

Може я не права і так правильно? Але я кімнату свою стала замикати. Аж мурашки по спині, коли уявлю, що у мої речі хтось обнюхує.

Б-р-р-р.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page