Я купив путівки, дружина вже заздалегідь попередила батька, що я приїду дещо привезу, веселий я попрямував до нього. Відчинивши двері, я знову побачив похмурого тестя. Уявив, як зараз його порадую і увійшов у квартиру, але вже за мить вискочив, аби ніколи не повернутись

Кожне літо ми з моєю дружиною летимо відпочивати на море, це стала наша традиція, ну і з появою дітей ми цю традицію не стали порушувати.

Але цього року обоє сказали, що ніякого моря бачити не хочуть. Їхні друзі усі їдуть у табір, от  і вони наслухавшись туди зібрались теж. Ми дізнались, що то за місце і упевнившись, що там дітям буде дійсно добре, придбали їм путівки туди.

Та вийшло так, що ми відлітали раніше. Ми довго думали, що робити. Путівки куплені заздалегідь, шляху назад немає. Вирішили попросити батька дружини доглянути за дітьми ці дні, поки ми будемо на морі.

У знак вдячності придбали йому путівку в санаторій на два тижні, відпочити і підлікуватись трошки.

Я купив путівки, дружина вже заздалегідь попередила батька, що я приїду дещо привезу, веселий я попрямував до нього. Відчинивши двері, я знову побачив похмурого тестя.

— Ну зараз настрій у тебе підніметься, – подумав я.

– Спасибі Андрію Станіславовичу, що за дітлахами пригляньте поки ми на морі будем. Я хочу вам відразу за це віддячити! Ось вам путівка на два тижні в санаторій. – даю тестю конверт.

– Санаторій? Ти смієшся? Сам по морях катаєшся з моєю донькою, дітей на мене на цілих три дні залишаєш, а мені путівку в якийсь сільський санаторій даєш?

— Хмільник? Санаторій чудовий, сам особисто обирав. Люди з усієї України з’їжджаються, вам дуже сподобатися там!

Я дав йому в руки путівку, він покрутив її в руках кинув у смітник і сказав:

– Сказав не поїду ні до якого санаторію. А діти? Я передумав, самі розберетесь, якщо гроші на таке витрачаєте!

— Вам зле, Андрію Станіславовичу? Чи може плани інші маєте, чи допомога потрібна у чомусь? Ви лиш скажіть. Щось я сьогодні вас не впізнаю зовсім.

— Я на море хочу, а не сосни рахувати в лісі! – мовив він. – Хоча б раз запропонував. Так навіщо? Тобі краще на машину нову, чи на ще який непотріб гроші пустити, так? Санаторій, два тижні. Он вихід, зятю, – сказав з сарказмом.

Я мовчки пішов з квартири. Розповів все дружині, вона не могла повірити в його слова. Більше ми з ним не спілкуємося, та й він мабуть не дуже цього бажає, адже навіть, не вибачався і не пояснював, що то на нього найшло!

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page