fbpx
Україна
“Я не вірю в те, що сталося, намагаюся триматися, тому що Володя сердився б, що я не тримаю себе в руках”, – горює Галина

Володимир Малецький освідчився їй в окупованому Маріуполі, зміг вивезти з оточеного міста, мріяв про весілля і сина та ще одну кішку…

Вони покохали один одного в Маріуполі, щасливо жили три роки і знову війна…

“Коли Володя приїхав до мене під обстрілом, то освідчився. Сказав, що коли війна закінчиться, ми обов’язково одружимося. Ми дуже хотіли діток, просто розуміли, що не на часі. Володя мріяв про синочка, якого навчить їздити на мотоциклі. Дуже хотіли свій будинок. І нехай це прозвучить смішно, але ще й завести третього кота – ми дуже любимо тварин”, – розповіла кохана воїна, Галина в інтерв’ю Обозрєватєль.

Володимир з позивним «Маорі» боронив не просто Маріуполь, а своє життя там – в підвалі сиділа його кохана.

“Завдяки йому нам було що їсти. Ми з мамою жили в підвалі, а Володя проривався до мене, привозив найнеобхідніше. Завдяки йому ми також і виїхали з Маріуполя. Того дня він “передав” мене іншим людям, які вивезли мене на машині. У той момент ми попрощалися – я не знала, чи побачу його ще”, – поділилася дівчина.

Він ніколи нікого не підводив, каже дівчина. “Ми були постійно на зв’язку. Я ніколи не була ні в кому такою впевненою за свої 25 років життя, як у ньому. З ним ніколи не мовчиш, із ним завжди посміхаєшся. Розумний, надійний, однолюб. Він вселяв таку впевненість, що я знала: він зможе все. Ніколи нікого не підводив і дотримував слова”.

Не підвів він товаришів і того дня – під Херсоном танкісти попали в засідку і він без запитань пішов їх визволяти. Побратим по службі Руслан Пустовойт не розкриває точне місце і описує ситуацію в загальних рисах.

“Під Херсоном наші танкісти потрапили в засідку… Наші хлопці кинулися на допомогу – як і завжди. Окупанти накрили, за попередньою інформацією, з “Урагану”. В один день ми втратили двох таких хлопців…” – розповів розвідник.

Пустовойт не може стримати без жалю згадувати про хлопця, який був йому як рідний.

“Він виконував будь-яку роботу – абсолютно будь-яку. “Це неможливо” – не для нього. Хоч о другій годині ночі підйом або о третій – не має значення, він не скаржився, не відмовлявся. Робив усе не на сто, а на тисячу відсотків. З початку війни з дитини він перетворився на справжнього чоловіка. Був неймовірно сміливим та світлим”, – каже Пустовойт.

Володимир Малецький родом з невеличкого села на Запоріжжі, яке зараз під окупацією. Він любив свою родину, маму, мріяв вивчитися на винороба, але 2014 рік все змінив – він пішов захищати Україну у складі 54-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ. Потім, так само без зайвих запитань вернувся на службу в лютому 2022 року.

Він пережив Маріуполь, був розвідником на Миколаївському та Херсонському напрямках.

5 вересня Маорі надіслав голосове повідомлення. Сказав: “Усе добре. Ми працюємо”. Цього ж дня стало відомо про непоправну втрату… Воїна поховають в Одесі.

“Я не вірю в те, що сталося, намагаюся триматися, тому що Володя сердився б, що я не тримаю себе в руках”, – плаче Галина…

Фото: колаж.

09/07/2022

You cannot copy content of this page