fbpx
Історії з життя
Якась вона приторно-ідеальна була, чи як. Ну не може людина бути от такою солодкою доброю і гарною до всього ж. Я в людях розбираюсь, а тут – жодного мінусу, як не крути. От і вирішив перевірку влаштувати. А чи не за гроші мої вона заміж зібралась?

У мене прекрасна дружина – неймовірна і вірна. Була. Ми були настільки близькі один одному, що часом нам не потрібні були слова. Щоранку, розлучаючись перед роботою, давали обіцянку якомога швидше повернутися додому. А ввечері, стрімголов, поспішали побачитись.

Тільки ось я все це зміг перекреслити одним нерозумним вчинком.

Справа в тому, що у мене свій бізнес, який добре розвивається і йде вгору. Зробивши пропозицію, тоді ще своїй дівчині, мене все ж діймали сумніви з приводу її щирого ставлення до мене. І я вирішив перевірити її на чесність.

Коли до весілля залишався буквально тиждень, я оголосив своїй нареченій, що збанкрутував. Самому лячно було і  і подумати, що вона мене залишить, тим не менш, я зробив це. А вона все одно вийшла за мене. Сказала, що разом ми все подолаємо.

Зіграли красиве весілля. Вечір вийшов шикарним. А моя дружина все це затьмарила своєю красою. Вона була такою щасливою в цей день, що мені стало ніяково за ту свою перевірку. Але вирішив нічого не говорити, тому, як реакція могла б бути непередбачуваною. І мої побоювання були марними.

Після трьох місяців подружнього життя ввечері ми лежали і базікали на дивані. Розмова зайшла за банкрутство. Дружина запитала, як я так швидко все зміг відновити, а я виявився не готовий до такого питання. Забарившись з відповіддю, я сам себе здав. Як тільки дружина все зрозуміла, її ніби підмінили. Я її такою ніколи не бачив. Мені здавалося, що вона зараз не те щоб квартиру рознесе, а весь будинок зрівняє з землею.

Я сподівався, що цим і закінчиться. Але вранці мене чекав великий сюрприз. На кухонному столі лежала записка. Там було написано, що кохана не буде жити з чоловіком, який їй не довіряє і перевіряє. Писала, що такі відносини не можуть існувати і що немає сенсу далі продовжувати цей фарс.

Я зазирнув в шафу. Її речей в ній не було. Вона пішла. Від цієї думки мені стало не по собі.

На мої дзвінки дружина не відповідає. У будинок до батьків мене теж не пускають. У мене немає ніякої можливості поговорити з нею і вибачитися. Я прекрасно розумію її. Але я розкаявся в скоєному. Я дуже хочу її повернути. Я готовий на колінах вимолювати прощення, тільки дайте мені можливість це зробити.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page