Дмитро Скоморох надихає своїм прикладом справжнього громадянина України. Йому 49 років, а він вже пройшов через російський полон, важку хворобу та знову воює на передовій.
Його історія боротьби почалася в 2014 році, тоді звичайного вантажника і будівельника, співробітниця здала як члена «Правого сектору». Її чоловік був сепаpатистом, тому скоро після роботи Дмитра чекали п’ятеро бoйовиків.
“Після роботи, 4 липня 2014 року, мене чекали п’ятеро бoйовиків, — каже Дмитро. — Відвезли на свою базу, що на території покинутої військової частини, і тиждень змушували у чомусь зізнатися…”
Чоловіка шукала дружина, мама, сестра. Зверталися від поліції до бoйовиків-сепаpатистів, робили розголос серед друзів і так Дмитра кинули серед вулиці, де його знайшли рідні.
“Я підлікувався і пішов до військкомату — відчував, що мушу доєднатися до ЗСУ. Проте там глянули на мене, на мої тpавми — і відмовили, — згадує чоловік. — Тоді я вирішив, що разом із дружиною буду допомагати військовим чим зможу: кухонним приладдям, харчами, теплими речами…”
24 лютого Дмитро пішов в ТрО.
“У перші дні війни ми чергували на блокпостах, виявляли ворожих коригувальників, російських диверсантів, зрадників”, — розповідає боєць.
Він був у битві за переправу у районі Білогорівки і вже тоді чоловікові ставало погано.
“6 червня під час мінометного обстрілу я зазнав осколкового. На щастя, лікар урятував мені життя, — каже Дмитро. — Далі мене привезли в шпиталь у Дніпро. Там і діагностували oнко. Відтак скерували до Івано-Франківська, де зробили екстрену операцію. Я закінчив уже третій курс лікування. Дані комп’ютерної томографії хороші… Але протягом року потрібно проходити обстеження”.
Дмитрові є кого захищати: двоє діток (одна — рідна, друга — всиновлена) та дружина та рідні, тому він знову в строю в своєму підрозділі.
Каже: якщо Бог дає стільки шансів на життя, цим потрібно скористатися.
За матеріалами Експрес.
Фото: expres.online
10/12/2022
