З листа нашої постійної читачки. Стилістика і послідовність викладення збережена.
Зараз така ситуація непроста. Не можу ні з ким поділитись і хоч комусь розповісти. Щось потрібно робити, якось діяти, але все так заплутано, що я розгубилась. Зразу скажу, що я ніколи такого не чула і не бачила, а щоб уже у нашій сім’ї подібне трапилось!
У мене є два сини. Різниця між ними три з половиною роки. Обоє дуже і дуже схожі на мого чоловіка: високі широкоплечі і чорняві. Ми з чоловіком їх ще з дитинства вчили, що найголовніше у цьому світі, то родина.
— Не стане мене і мами! Ви вдвох у цілому всесвіті залишитесь. Підтримуйте і допомагайте одне одному, доки дихатимете. – так навчав і постійно повторював мій чоловік.
Старший син одружився десять років тому. За жінку взяв дівчину, яка нам з чоловіком одразу дуже сподобалась. Приємна і спокійна дівчина з багатодітної родини. Живуть вони тихо і мирно, мають троє синів. За ці роки різне у них у сім’ї було, навіть розходились, але то коли геть молодими були. Зараз усе у них гаразд.
Молодший син мій не одружений, через це ми з чоловіком дуже переживали, бо ж уже під сорок, а ні дружини ні дитини. Сватали ми йому гарних дівчат, але він одного разу дуже серйозно нас попросив не лізти з цим до нього, то ми й припинили. Ну, я інколи говорю, про ту, чи іншу дівчину ніби ненароком, але син байдуже до тих слів ставився.
Новий рік ми святкували у старшого сина. Він у приватному будинку живе місця там багато, то є де розгулятись. Ми гарно стіл накрили і посиділи десь до трьох ранку. Молодь спати пішла, а я теж ніби збиралась, а потім глянула на посуд і повернулась перемивати.
Закінчила і вийшла на двір подихати і викинути собаці їсти недоїдки. Мабуть я тихо йшла, бо вони мене не почули. Молодший син із невісткою стояли обійнявшись. Вони домовлялись про зустріч. Мій старший син далекобійник і його викликали на друге січня в рейс, а невістка казала молодшому, що відвезе дітей до мами і вони відсвяткують як слід удвох наодинці.
Я так і стала, як вкопана, а вони собі жибонять далі та у коханні одне перед одним зізнаються. Тихо-тихо повернулась у хату. Як уже син там у хату потрапив я не знаю, але не через двері точно, а невістка, як нічого й не було через пів години зайшла.
Ну я зразу і сказала їй не стримуючись що про неї думаю і хто так робить. З гаряча казала, що старший син про все неодмінно вранці дізнається. А вона навіть не почервоніла, лиш двері на кухню причинила, сіла поруч і так тихо-тихо мені крізь зуби каже, щоб я не вмішувалась куди не просять. Виявляється вона з меншим уже років вісім разом і хто справжній батько її дітей вона і сама не знає.
Дивиться в очі ще й сміється. Каже, що я ж сама мріяла про онуків від меншого сина і щоб він знайшов хорошу дружину. Каже мені, що так навіть і краще, бо бозна кого він там мав знайти собі, а так і діти в нього є сім’я ціла.
Вона багато мені тоді наговорила усього. Я, чесно ледь себе в руках тримала. Коли вона вийшла я розплакалась від безсилля перед тим що відбувається у моїй родині.
Зараз я коли заспокоїлась, розумію чого вона мені там висповідалась. Я не можу розповісти усе що знаю, нікому. Чоловіки у мене запальні, якщо це все випливе лячно й подумати, що накоять усі втрьох. Подругам такого не розкажеш і поради не запитаєш.
Дуже прошу надрукуйте анонімно. Голова іде обертом від усього і що його робити просто не знаю.
Передрук заборонено.
Головна картинка ілюстративна.
