– Світлано, виходь заміж за Леоніда! Скажеш, що це його дитина поки не пізно. – голосила тітка. – Світланочко, ось чого ти чекаєш, адже ясно, як білий день, покинув він тебе!
– Бабуся! – схлипувала Аня – а що якщо ми поспішили? Ми з Владом знайомі всього нічого. – Але ж ви любите один одного? – Так дуже. –
– Ти , синку про що думаєш, а! Бачиш, що вона не така, як потрібно – то чого і досі з нею. Я вважаю так: якщо не отримав від шлюбу, того що очікував, то й жити ото разом вам, нічого
Ми з чоловіком разом вже сім років. І живемо ми нормально. Тільки моя свекруха постійно налаштовує чоловіка проти мене через те, що у нас немає дітей. Перший раз
Соромно зізнатися, але я прожила більшу частину життя в шлюбі з людиною, яка мене і не цінувала. У мене ніби пелена з очей спала. Перші десять років шлюбу ми прожили в селі, де дуже великий вплив має думка оточуючих. Головне гасло всіх сімейних пар: не заливає, рук не підіймає – ідеальний чоловік. А то, як уже він там до тебе ставиться, до уваги не береться
У житті людини буває кілька переломних моментів: коли дитина стає підлітком, коли підліток починає дорослішати, криза середнього віку теж мало кого обходить і, вихід на пенсію. Я з
Зараз така ситуація непроста. Не можу ні з ким поділитись і хоч комусь розповісти. Щось потрібно робити, якось діяти, але все так заплутано, що я розгубилась. Зразу скажу, що я ніколи такого не чула і не бачила, а щоб уже у нашій сім’ї подібне трапилось!
З листа нашої постійної читачки. Стилістика і послідовність викладення збережена. Зараз така ситуація непроста. Не можу ні з ким поділитись і хоч комусь розповісти. Щось потрібно робити, якось
Була у мене подруга. Цікава, розумна, з хорошим почуттям гумору. Спілкуватися з нею було цікаво, вона викликала симпатію до себе, і завжди говорила правду. Довго ми дружили, багато років. А потім перестали. Точніше, повністю припинили спілкування з моєї ініціативи, і при кожній спробі це спілкування відновити я прикидаюся доброзичливою небагатослівною колодою
Чому? Так ось через ту саму правду. Яку вона завжди мені говорила. Про те, що я поганезно виглядаю на цьому фото. Про те, що я дуже погано зробила
Милі наші невістки, а тепер дозвольте висловитися свекрухам, яких ви так недолюблюєте. Що ви зробили для того, щоб отримати цього чоловіка?
Та загалом, нічого – дечим покрутили, віями похлопали і все. А ми цих чоловіків спочатку носили, терплячи всі незручності, з якими стикаються жінки при надії, привели у цей
– Дорогий, Дідусю Морозе! Подаруй мені будь ласка на новий рік хорошу дружину. – Окей. Як скажеш. Яку?
– Ну, щоб красива була і спідниці носила з панчохами і в спортзал ходила. – Добре, записав. – А ще, щоб господиня була. Щоб прибирала і готувала смачно,
Донька «несерйозно» зустрічалася з чоловіком. Зять так розлютився, що виставив за двері, як їх тепер примирити не знаю
Моя донька рано вийшла заміж – в 18 років за 21-річного хлопця. До цього вони 2 роки зустрічалися, я не була проти, адже молода юнак – син хороших
Святвечір. Галина усе поглядала у вікно. Стіл давно накритий, а його і досі немає. Вже й зоря зійшла. Кілька разів підходив син, заспокоював, просив, аби мама хоч цього року не плакала, але вона не могла. Чому? Чому він щороку повторює одне і теж? За двадцять літ прожитих з ним повинна ніби й звикнути уже, але ж ні. Щоразу болить. І ось це одвічне: чому?
Святвечір. Галина усе поглядала у вікно. Стіл давно накритий, а його і досі немає. Вже й зоря зійшла. Кілька разів підходив син, заспокоював, просив, аби мама хоч цього
Я зібрала всю свою волю в кулак і пішла їм назустріч. Посміхаючись, привіталася першою. Поцікавилася, як у них справи. І так, між іншим, розповіла колишньому, що хлопчаки замовили в подарунок на Новий рік. Запропонувала взяти участь у купівлі. Відповідь була очікуваною, але все одно неприємною
З чоловіком розлучилися рік тому. Після дванадцяти років спільного життя, він пішов до іншої, покинувши мене і трьох дітей. Ось і рік пройшов, а я все ніяк не

You cannot copy content of this page