Дружина звикла свою зарплату залишати при собі, а тепер, коли її необхідно віддавати в сімейний бюджет, кохана почала влаштовувати мені концерти. Мовляв, ти чоловік, ти і вирішуй ці питання, а моє повинно залишитися при мені. Хіба так робиться в сім’ї
Я одружений п’ять років. Жили ми дуже добре. Я пристойно заробляв, а дружина могла дозволити собі займатися домом і собою. На роботу вона влаштувалася тільки для того, щоб
— Агов! Тут є сучасні матусі? Ходіть сюди і поясніть мені ваші методи виховання, бо я щиро не розумію, що то за діти мають вирости. Іду я сьогодні вранці по хліб і бачу, як двоє малих, років десяти, обмальовують стіни багатоповерхівки аерозольною фарбою з балончика
— Агов! Тут є сучасні матусі? Ходіть сюди і поясніть мені ваші методи виховання, бо я щиро не розумію, що то за діти мають вирости. Іду я сьогодні
Зараз мені двадцять дев’ять – мама з’явилася кілька місяців назад. Постаріла, змучена, і звичайно без грошей. Я не пустив її до себе додому. Зустрілися ми у бабусі вдома – просила вибачення, говорила, як скучила і любить мене. А я не можу пробачити цій жінці
У мене є вища освіта і хороший бізнес, машина і своя квартира. Я вважаю себе досить успішним молодим чоловіком, всього що у маю – я домігся своєю власною
Віка таки приїхала зі своєї Італії десь через рік після цієї зустрічі. Про дитя, яке мала там, – ні пари з вуст. Спали у різних кімнатах, як чужі. Зранку заварила італійську каву й покликала Богдана на сніданок: – Треба поговорити
– Алло… Вибачте, мені потрібен Богдан. Я по оголошенню. Воно мене вразило… Той, кого назвали Богданом, поняття не мав, про яке оголошення йде мова, але підтримував розмову. Вікторія
У нього двоє синів, у неї донька. У обох сім’ї. Але коли приходить кохання, то ніяких перешкод не існує на твоєму шляху. Так було у них
Вони зустрілися п’ять років тому. Він молодий симпатичний шофер. Вона миловидна жінка. Це було кохання з першого погляду. Хоча вона ніколи не вірила в це. Вона все життя
Я при надії від хрещеного батька своєї дитини: це гріх?
Ми з чоловіком довго сперечалися на тему хресних батьків доньки. Він говорив, що це повинні бути наші родичі, я ж була проти людей, які «лише би були». Вважала,
Ліда виростила дітей. Тихо і без скандалів розлучилася з чоловіком. Вийшла на пенсію. Поховала матір пів року назад. Фарбою на паркані рідного дому написала «продається» і свій телефон. І ось знайшлися бажаючі купити. Приїхала обговорити угоду
Ліда йшла по маленькому рідному місту. Вірніше рідним, ось уже років сорок з гаком, для неї було зовсім інше місто. Те, інше місто, було величезним і гучним. У
Чоловік почав збиратися на роботу. Чую говорить сам до себе в нашій кімнаті. Заходжу, а він геть переляканий. Пропала заначка. Хто міг забрати?
Ми з чоловіком живемо в невеликому селищі. Грошей заробляємо не так вже й багато. Завжди відкладали частину від зарплати на навчання синові. Чоловік завжди хотів дати Антонові можливість
— Ой, все, вистачить! Як мені набридло це заміжжя! — Вона кинула виделку на стіл і з яскравою неприязню дивилася на Ігоря, який вже хвилин п’ятнадцять нудно розповідав їй, що якщо вона дружина, то вона і повинна робити жіночу роботу вдома. — Слухай, давай розлучимося, га?
Він застиг на півслові, потім невпевнено посміхнувся. — Ти серйозно? — Взагалі-то, з такими речами не жартують! — сказала вона гордо, і ще раз повторила: — Я пропоную
Посмішка на обличчі цієї красивої сеньйори застигла. Вона переводила погляд з мене на Дієго, з Дієго на мене. — Вітаю, Олено, а ти звідки, з якого міста, і скільки тобі років? Питання здивувало, але я відповіла, що мені 24 і що я з Одеси
Нарешті, моя мрія починає збуватися, скільки років марила я цією країною, і ось я в Іспанії. Батьки відпускати не хотіли, але умова була: золота медаль, і ось я

You cannot copy content of this page