Історії з життя
Вони зустрілися навесні. Ось такого ж теплого квітневого дня. Як і тепер, довкіл уже рясно цвіли вишні. Надія спішила на роботу. Було так красиво, що захотілося просто постояти,
Наближалося Різдво. У повітрі вже вчувався його запах. І щось таке чудернацьке відбувалося у серцях людей… У голові кишіла купа думок: що ще потрібно придбати, що приготувати з
— Таня, ти свята , чи закохана – нічого того не бачиш не чуєш і навіть слухати пліток не хочеш? Твого Вадима постійно у компанії різних жінок бачать,
— Лелека до вашого дому не поверне, тут без варіантів. – без жодної емоції резюмував спеціаліст – Появу сина вважайте за подарунок небес. Мій син уже дорослий, йому
«Добрий день, чи, можливо, вечір дорогий мій, синочку. Мій любий, єдиний в усьому світі Іваночку. Довгі роки чекала я від тебе бодай якоїсь звісточки. Не дочекалась. Оце пишу,
Тендітна світлокоса Марічка подобалася не одному парубкові. Але красуня не поспішала відповідати взаємністю. Хлопці в’янули від її краси, та дівчина відчувала: зустріч із тим, єдиним іще попереду Коли
– З Днем народження сестричко! – урочисто привітала мене по телефону двоюрідна сестра Світлана. – Спасибі моя хороша! Ти прийдеш сьогодні до мене? Познайомлю тебе зі Стасом, ми
Ваза, яка стояла на краю стола у веранді, падаючи на кафельну підлогу, голосно брязнула. За долю секунди вона перетворилася на купку шматків скла. …Юля глянула на годинник, стрілки
Вечоріло. Накрапав неприємний мокрий чи то дощ, чи то сніг з дощем. «Скоріше б додому дістатися, в теплу квартиру», – думала Ліза, відчуваючи, як холонуть від пронизливого вітру
На побутовому ґрунті сильно посварилися з дружиною! Поміркуйте, хто правий, хто винен. Самоізоляція. Я працюю, дружина цілий день вдома. Я йду о 7.30 ранку на роботу, приходжу о