Головна

Історії з життя

Коли постало питання на кого залишити квартиру на час відпустки, я й не сумнівалась – на Ларису. Сусідка вже давно стала мені ближчою від сестри рідної, отож довіра до неї була абсолютна. У переддень від’їзду я занесла ключі і зі покійною душею рушила засмагати. Коли приїхала, то одразу змін і не помітила ніяких. Правда відкрилась, коли я готувати стала
Історії з життя 0
Коли постало питання на кого залишити квартиру на час відпустки, я й не сумнівалась – на Ларису. Сусідка вже давно стала мені ближчою від сестри рідної, отож довіра
Кілька років тому я тата свого забрала із його будинку до себе. Він у мене людина літня, та ще й з характером добрячим. Сестри мої одразу сказали, що я можу собі забирати увесь спадок, але вони мені нічим допомагати не будуть, навіть навідувати тата бажання не мали. Коли тат не стало я майже одразу віддала його будинок родині, що втратила своє житло і квартирувала по сусідству. І тут, несподівано мої сестри заговорили, та ще й як
Історії з життя 0
Кілька років тому я тата свого забрала із його будинку до себе. Він у мене людина літня, та ще й з характером добрячим. Сестри мої одразу сказали, що
— Господи, яка ж ти недалекоглядна. Після універу виходиш за найзаможнішого і найсимпатичнішого хлопця. Даруєш йому спадкоємця чи спадкоємицю, щоб не працювати. Сидиш собі з дитинкою. Потім ще одне маля. Знову декрет. У 30 років без досвіду роботи тебе ніхто не хоче брати на роботу і чоловікові доведеться забезпечувати тебе до старості
Історії з життя 0
Так склалося, що у моєї близької подруги у 18 років уже був складений план ідеального життя. — Розумієш, Наталю, вийти заміж треба у 22. За рік народити дитину.
Я бачу, як Олена як штурхне свого чоловіка ліктем під бік, бо той надто детально хвалив свою машину. – Ой, Тарасе, що ти тут розхвалився
Історії з життя 0
Я свою подругу просто не розумію – вона відверто прибіднюється все життя і, коли у неї щось справді стається хороше, то починає нити: «О, нащо мені цього треба,
Чоловік дав мені п’ятсот гривень і я взяла гроші, а що – я жінка потребуюча. Поки дитина намагалася забрати пса у мене з квартири, бо той геть від радості бігав по всій хаті
Історії з життя 0
Я ходжу на роботу по одній і тій же дорозі вже який рік, все звичне – тут виямки, там калюжі, там попереду корч і треба постаратися не зачепити
Після довгих роздумів вирішили таки продати хату й земельну ділянку. Бо як дівчині самій в селі жити? Та ніхто не спішив купити. Натомість Любі почали траплятися женихи-односельці. Тітка почала підозрювати, що парубків приваблювала більше добротна хата
Історії з життя 0
Любочка була пізньою дитиною в сім’ї. Її батьки одружилися, коли татові було за сорок, а мамі 35. Вони обоє були будівельниками, роботу, звісно, мали нелегку, але заробивши чималеньку
Я поцікавилася у батьків, чи нічого не хочуть подарувати мені, я ж он через три місяці заміж збираюся виходити. Поцікавилася просто, щоб присоромити
Історії з життя 0
Тато завжди палав особливою любов’ю до сина. Це ж спадкоємець, гордість роду! Не те, що якась там донька, на неї можна й уваги не звертати. Мама не прагнула
З роками мама моя дуже здавати почала. Уже важко їй було навіть себе обійти не те що дім і подвір’я. Я її ледь вмовила до мене переїхати, ото єдине що вплинуло – пообіцяла і город у неї садити і у домі взимку протоплювати, аби вона “як тільки краще стане” одразу до себе додому повернутись змогла. Маю я ще й брата і сестру, які останнім часом дуже цікаво стали себе поводити і я вже й не знаю, що із тим усім мені робити
Історії з життя 0
З роками мама моя дуже здавати почала. Уже важко їй було навіть себе обійти не те що дім  і подвір’я. Я її ледь вмовила до мене переїхати, ото
Невістка за кордон на заробітки подалась ще чотири роки тому. Не знаю, з якого такого дива вона туди поїхала, бо тут в Україні жила на всьому готовому і мала роботу хорошу. Де там вона працювала я не відаю, бо від дня її від’їзду із нею не балакала, але нещодавно мені син зі щасливим обличчям новину повідомив. Головне, стоїть, світиться радістю і геть не розуміє. що йому точно із того приводу радіти не треба. Намагалась сину своєму щось пояснити, але ж хто мене чує
Історії з життя 0
Невістка за кордон на заробітки подалась ще чотири роки тому. Не знаю, з якого такого дива вона туди поїхала, бо тут в Україні жила на всьому готовому і
Довго ходила колами навколо телефону. То брала його у руки, то знову клала. Номер тієї жінки закарбувався в пам’яті цифра за цифрою і я вже кілька разів починала їх таки вводити, але скидала нерішуче. Зрештою, таки заплющивши очі набрала. На тому кінці після кількох коротких гудків почувся спокійний, упевнений і дуже приємний голос. Я довго мовчала перш ніж змогла представитись і таки поставити оте хвилююче питання
Історії з життя 0
Довго ходила колами навколо телефону. То брала його у руки, то знову клала. Номер тієї жінки закарбувався в пам’яті цифра за цифрою і я вже кілька разів починала

You cannot copy content of this page