fbpx
З острахом очікувала на родичів, чую – замок клацає, в квартиру зайшли. Одяг накинула, посмішку натягнула на обличчя, виходжу зустрічати. А мій Олексій один прийшов
Гості на порозі. – Варю, я не буду додому заїжджати, відразу після роботи на
Я намагаюсь тримати себе в руках але кожного нового дня це все важче. Я дивлюсь на неї і прошу себе бачити в ній мою рідненьку хорошу, добру маму. Благаю себе пам’ятати і розуміти, що це не вона – це старість. Часто плачу на кухні коли ніхто не бачить, бо вже на ранок я повинна бути собою – усміхненою, всерозуміючою для мами і такою що все згладить і залагодить для родини
Я намагаюсь тримати себе в руках але кожного нового дня це все важче. Я
Це сталося зовсім недавно і, чесно кажучи, похитнуло мою віру в рідного сина. У молодості я і мій чоловік майже нічого не витрачали на себе. Все, що заробляли вкладали в сім’ю. А заробити прагнули якомога більше
До того моменту, коли ми задумалися про нащадків, ми вже встигли придбати однокімнатну квартиру.
Моя прабабця колись розповіла мені таку історію. Дівчиною вона занедужала на тиф. І так, що вже майже прощалася з світом Божим. Їй виділили окрему тарілку, ложку, чашку, а братам і сестрам заборонили спілкуватися з нею, щоб не наражати їх на небезпеку
І от одного разу підходить до неї тато і каже: – Катю, скажи, чого
В замку повернувся ключ, і в дім увійшов Сергій. Регіна поспішила до нього назустріч, але так і зупинилася в коридорі, побачивши обличчя чоловіка. “Я все про тебе тепер знаю. Збирай свої речі і йди”
Регіна йшла вечірнім містом назустріч вітру, який раз-по-раз шарпав з-під шапки волосся, вкрите білим
Приїхала додому о восьмій годині. Відкрила двері і дар мови втратила: в кімнаті сидить молода красива дівчина, дивиться телевізор, син спить в ліжечку. Я їй: «Хто така?». Дівчина зім’ялася, розгубилася і каже: “Я няня дитини!”. Питаю: “А де тато дитини?”. Вона: “Скоро буде”
Я знала, що виходжу заміж за того ще «гульвісу», мені про це говорили: і
На суді, батько сказав, що я йому не потрібна – так само, як і жінка, з якою він мене нажив. Я запам’ятала ці слова на все своє життя. Мені прикро досі, хоча минуло вже стільки часу
Я виховувалася без рідного батька. Мої батьки розлучалися, коли мені було лише шість років.
Бійтеся своїх бажань – вони збуваються
Коли мені було шість років, моя сусідка-подружка Катя сказала, що мріє вирости справжньою принцесою.
Мої друзі з дитбудинку дивуються – нащо вона мені зараз, коли у мене все є. Я відмовчуюсь і знаю те, чого їм ніяк не зрозуміти
Коли мені було чотири рочки, тато пішов від нас до іншої жінки. Після цього,
З грошей Михайлович знайшов пачку євро. Але розуміючи, що ними ніде не розплатишся, вирішив залишити готівку на місці. Єдиною прикрасою були дві обручки в вазі
Ореста Михайловича на пошті всі любили. Особливо начальство. Директор завжди говорив: «Хороший ти мужик,

You cannot copy content of this page