Коли В’ячеслав прийшов з роботи, дружина плакала. Теща похмуро гриміла каструлями на кухні. — Знову посварилися? — Славко стомлено сів за обідній стіл і грізно подивився на тещу
Вона сама винна! — метушилася теща. — Матір поважати треба! І не сперечатися з
Я чекала, коли вона почне говорити, а вона замість цього просто розплакалася. Я не могла зрозуміти, що відбувається. Крізь сльози дівчина сказала, що любить мого чоловіка і благає мене, його відпустити. Вона повідомила, що вже близько півроку вони зустрічаються, і він відчуває до неї ті ж почуття, але не хоче образити мене, тому що у нас з ним сім’я. В кінці моя співрозмовниця вимовила фразу, яка мене ошелешила: «ви ж своє уже прожили – дайте молодим дорогу!»
— Ви ж прожили з ним гарно – дайте іншим пожити! – мовила зарюмсана
Після школи Аня навмисне подала документи в найвіддаленіше місто і, не дочекавшись вересня, полетіла туди. З сестрою вони більше не спілкувалися. Оля ж залишилася в рідному місті, вступила до місцевого вузу, а через три роки вони з Андрієм одружилися. Аня додому за ці роки жодного разу не прилітала, і на весілля сестри теж, хоча Оля багато разів дзвонила їй, говорила, що сумує і пора їм вже забути цю дитячу історію
Оля була старшою за Аню на три хвилини. Вони були схожими, як дві краплі
Три тижні пролетіли для Віри непомітно. Кожного дня об 11 ранку вона йшла до дзеркала і продовжувала навчатися. Розмовляла з тією чудовою дівчиною, так і не розуміючи, сниться їй це чи відбувається в реальності
Віра була пізньою дитиною, як і її мама, тому скільки себе пам’ятала, бабуся завжди
Мама з бабусею викликали вантажну машину і вирушили в дорогу. У квартирі не було нічого. Взагалі нічого. Ні меблів, ні штор, ні кухні, ні змішувачів. Навіть лінолеум в одній з кімнаті було знято і вивезено. Мама зателефонувала Юрі, аби дізнатись як же так вони з невісткою квартиру залишали.
Вони не знають, що таке знімне житло та комунальна квартира. Їм не довелося пережити
Якось під час сварки з чоловіком, я заявила, що вимагаю розлучення. Чоловік мовчки розвернувся і пішов. А я сиділа спочатку шкодувала себе, потім вишукувала недоліки в коханому, щоб виправдати свої слова. Але спогади зрадницьки спливали і все сильніше переконували мене в моїй неправоті
Пам’ять в цей час підкидала нові епізоди з минулого: ось він безглуздо і кумедно
Після пів року мовчанки моя сестра до мене на гостину з’явилась. Я на порозі обімліла, адже вона не сама була. Поруч з нею стояв незнайомець якого вона мені як майбутнього чоловіка свого представила. Але і це ще не все. Дізнавшись хто він, я дар мови втратила
Моя сестра нещодавно дізналася, що їй чоловік зраджує. Потім почалося бурхливе з’ясування відносин. У
Лиш відчинились двері закладу, який тепер стане їхнім домом, як старенькі аж поточились від запаху. У Ніни Олександрівни сльози на очі вийшли, а Павло Семенович зблід одразу. Вони б напевне в житті того порогу не переступили, але було морозно, а одежина на обох легка. Обійнявши дружину, ніби як для підтримки, а насправді аби самому не лягти ось тут і гірко не розридатись, Павло Семенович повів її в середину. Старенькі аж прозорі, дві сироти бездомні у них у житті тільки їх любов і залишилась
Лиш відчинились двері закладу, який тепер стане їхнім домом, як старенькі аж поточились від
Слухай, — зам’ялася стара, — Ти б мені не могла позичити три тисячі гривень? Мені вони дуже потрібні. Я тобі з пенсії віддавати буду. А ще у мене є колечко, від матері залишилося. Я його продам, і поверну тобі гроші. Тільки Віті своєму нічого не кажи. Він у тебе ще та скнара
Бабуся жила в цьому будинку вже дуже давно. Жила вона разом з маленьким, стареньким
Ольга з чоловіком залишили місто і переїхали в село, хоч їх ніхто і не зрозумів. Їхня мрія мати власний дім і багато дітей, для інших було смішною, особливо ця ідея не подобалась Олиній мамі
Оля завжди мріяла про велику сім’ю. У мами їх було лише двоє – Оля

You cannot copy content of this page