Саме перед святами я додому з Італії приїхала. Ну як, знаєте ці відпустки: на
Село ще дрімало під пеленою ранкової мли, коли Тетяна відчинила вікно своєї кімнати. Звуки
Я знала що довго вони разом не витримають, але не очікувала що першою до
Я довго придивлялася до Миколи, адже погуляти на чужині охочих багато, але мені такого
Я, поклавши виделку, ледь не розсміялась. Але замість того тільки злегка всміхнулась і мовчки
Сиджу я така на роботі, нікого не чіпаю, думаю, що то сьогодні приготувати, як
Я розійшлася з чоловіком через те, що він вже дуже був гарним сином. Аж
Я бачу, що добрі діла робити нікому не треба, навіть, родині чи тим більше,
— Вона ще не встигла стати частиною нашої родини, а вже хвилюється з чим