fbpx
Дізнався, що третій рік дружина терпить мене тільки через відсутність грошей. Вирішив допомогти їй розлучитися зі мною.
Живеш і живеш. Частенько не помічаючи, що відбувається навколо, тому що маєш своє уявлення.
Навіщо ти її запросила? Я ж тебе просила не приводити своїх родичів сюди, коли ми знаходимося тут. Невже не можна виказати хоч краплю поваги до людини, яка вас годує? – говорила свекруха Марічці
Дуже добре, коли молодій сім’ї допомагають стати на ноги батьки. А ще краще, якщо
“Нині все дорого, тому просто так не дам. Не буду продавати звичайно ж, як на ринку, трохи дешевше віддам, але щоб баночки потім повернула.” – це сказала нам та, якій ми завжди допомагали
Багато років ми жили з чоловіком у власному будинку. Також у нас був невеликий
Від своєї дитини я такого не очікувала. Як тільки вона повідомила нам радісну новину, так одразу змінилась до невпізнання. Дивлюсь і не впізнаю в цій жінці мою дитину. Ну і мусила ж я якось реагувати? Бачу ж, що ще трохи і зять втече від неї
Коли Валерія дізналася, що при надії, то стала носити себе, як кришталеве яйце. З
З родиною спілкуватись більше наміру у мене не має. Останньою краплею стала мамина відповідь на моє закономірне прохання. У мене слів просто немає, аби описати усе що зараз на душі вирує. І так чинять найрідніші люди, от що справді прикро
З родиною спілкуватись більше наміру у мене не має. Останньою краплею стала мамина відповідь
Увечері Ярослав розповів історію мамі. Його мама була дуже доброю, він пам’ятав, що вона дала гроші і бабусі на хліб, і дядькові в колясці. Звичайно, вона і цьому дідусеві дасть грошей на пам’ятник, але краще їй не говорити, що він гроші прогуляв
Ярик їв морозиво і з цікавістю розглядав діда, що сидів на лавці. Незважаючи на
Віра слухала їх і думала: «Навіщо я сюди приїжджаю щоп’ятниці, навіщо слухаю всі ці нісенітниці? Це не перший стрибок у гречку Андрія і не останній. Якщо він так постійно поводиться його треба або приймати таким, який він є, або просто йти від нього. Навіщо жити в такому? Ще й обов’язки у мене перед ними є, виявляється, – вони п’ють, а я їх розвожу! Таксі ж є?! Якесь споживацьке ставлення виходить»
Віра сиділа на кухні і вечеряла. «Завтра на роботу, – міркувала вона, – п’ятниця,
Руслан пообіцяв собі, що більше ніколи не купиться на її хитрощі. І ось вона знову тут — сидить, витягнувши ноги і їсть його борщ
“Благаю, відчини двері, за мною женуться!” Руслан подивився в дверне вічко. Звичайно, це була
Ольга терпіла до вечора. Знала, що їй довірили великий секрет, однак вона не змогла втриматися. Прийшла до Марійки і з порога випалила: — Знаєш чому Толик безкоштовно тобі допомагає? — і зробила паузу
— Марійко, я не впізнаю твій будинок і подвір’я — ахнула Ольга, яка вже
Марія і Дмитро вирішили охрестити свого семимісячного сина Іванка. Але так, як вони жили в будинку батьків Марії, в дискусію щодо вибору хрещених активно втрутилася Тетяна, мама дружини. Дмитра ніби відсунули в бік. Як тільки він намагався назвати імена знайомих, його нетактовно перебивали: — Не лізь. Все одно ти нічого не розумієш. Ти приїжджий і людей не знаєш
Тому займися хоч чим-небудь, бо сидиш, як пліткарка, вуха розвісив — не втрималася Тетяна.

You cannot copy content of this page