anna
Мова йде не про три копійки – хати у нашому селі, що однокімнатна квартира у столиці коштують. От і задумалась я: а чи не буде мене згадувати не
Маринка зателефонувала із самого ранку і голос у жінки був стурбованим: “Ольга Іванівна, тут якась пані речі свої нам у веранду заносить, каже, що ви все знаєте і
Донька поклала мені на стіл ключі від квартири і три гарненькі стосики із сотенними купюрами: “Я порахувала, тут усе що ти витратила за роки. Віднині ми чужі, втім,
Коли до подвір’я під’їхала і зупинилась машина я ще спала разом із дітьми. На годиннику була шоста аж тут постукали спочатку у вікно, а потім на увесь дім
Сестри на мене дивились здивовано, ніхто не очікував, що я раптом з якогось тобі дива, виступлю проти. Вони все вирішили і я повинна була пристати до більшості. Але
Свої заробітчанські гроші я завжди розділяю на чотири купки: собі трішки, чоловіку, сину і свекрусі колишній. Ні сині мій, ні тим паче чоловік ,про те не здогадувались, аж
Коли я вчергове приїхала в будинок бабусі, то помітила дещо дивне – чоловічі речі. Справа в тому, що багато років уже я єдина бабусина родичка жива. Бабусі 85
Та я б ніколи про те не дізналась – випадково родичка проговорилась. Дивлюсь на чоловіка, він також щиро здивований. Так мені прикро стало, так образливо. Вирішила піти до
“У нас немає грошей” – ото і все, що я чула за роки шлюбу мого сина від сватів своїх. Не було їх у них на сватання, на весілля,
Мені дуже дорога була мамина хата, я багато років її тримала, як дачу, але останнім часом, аби себе обійти, куди ще десять сотих городу і дім в селі?