Час сіяти баклажани: поговоримо про помилки, яких не можна припускатись при вирощуванні баклажанів
ДБАЙЛИВІ господарі вже посіяли на розсаду селеру і баклажани. Втім, останні багато хто відмовляється вирощувати, пояснюючи тим, що отримати врожай синеньких складно. То зовсім не зав’яжуться, то навіть
Відгуляли весілля, а тут другий племінник лаштується в армію. Бігає тітка Галя на два двори, допомагає. Затрималась увечері по господарству трохи більше звичайного. Потім у хату: «Мамо!» А вона вже спить вічним сном. Обличчя таке лагідне
Долина оповита марлею туману. Галинка дивиться у вікно і уявляє, як вони з мамою підуть по калину: стежкою попід берегом, а далі майже непрохідним чагарником. — Давай, доню,
Топ-10 цікавих фільмів, які можна переглянути з дітьми під час карантину
Десять нових фільмів, серед яких сімейні, пригодницькі та комедійні. Мої думки тихі (2019) Країна: Україна; Сюжет: у фільмі, знятому у жанрах комедії та драми, піднімається вічна проблему батьків
– Оба-на. У нас з’явився тато, – уїдливо мовив син. – Ми, мамо, не з благодійного фонду, – долучилася невістка. – Нам би хоч вас нагодувати, а тут ще й нахлібник. Не будьте такою доброю
Віднедавна старого Микиту називають хитруном, що любить жити за рахунок жінок. Нове прізвисько причепилося до нього, як реп’ях до кожуха. Хоча для сільського люду воно було незнаним, бо
Пенсія у мене невелика, ледве вистачає на все необхідне, а часом, коли куплю пігулки, то буквально економлю на їжі. Діти чудово знають, яка у мене пенсія, але жодного разу не запропонували допомогу. Якось заїкнулася про те, щоб вони навпіл платили комуналку, адже квартира буде їм після того, як мене не стане
У мене дорослі син і дочка, яких ми з чоловіком вивчили, допомогли купити житло і ще й онуків няньчили. Зараз я живу одна, чоловіка не стало п’ять років
На перших порах, вони мовчки зносили присутність синової обраниці. Тим більше, що вона була при надії. – Нехай онука подарує, – говорив іколи чоловік дружині, коли були в хаті тільки обоє, – тоді й спровадимо звідси. – А що скажуть люди? Хоч на вулицю не показуйся, – боязко казала господиня
Рвучкий вітер велетенською мітлою замітав сніг. Він горнув його попід парканами і деревами. Кучугури виглядали чудернацько. Людська уява могла відтворити багато казкових істот. П’ятирічний Тарасик все поривався втекти
Я знала, що чоловік має іншу. Знала, що у нього дитина на стороні, що він приводив цю жінку в наш дім, коли я лежала на збереженні. І я вирішила відплатити. І відплатила. Так, я вчинила негарно. А він чим кращий?
Я знала, що чоловік має іншу. Знала, що у нього дитина на стороні, що він приводив цю жінку в наш дім, коли я лежала на збереженні. Він зрадив
Вона цілими днями пропадала на роботі — заробляла. І ніби забула про головне: те, що називається сімейним щастям, не можна купити навіть за великі гроші. І перестали вони розуміти один одного. Його дратувало, що дружини до пізнього вечора, а то й у вихідні немає вдома. Вони припинили разом вечеряти, та, власне, ні обіди, ні вечері вона вже й не готувала. Коли поверталась, то думками ще була на роботі
Андрій і Олеся нещодавно відзначили срібне весілля. Дочки вивчились, повиходили заміж, жили окремо. Між подружжям завжди панували злагода, взаєморозуміння. Та останнім часом наче холодом повіяло. Щось змінилося у
Минув день. А на ранок наступного на Галининому подвір’ї з’явилися сусідські хлопчики — Вадимко і Артем. Останній тримав у руках її злощасного соняшника. — Тьотю Галю, ми… Ось… це у вас украли. Ми так його хотіли, — затинаючись і ковтаючи від хвилювання повітря, хлопці намагалися говорити разом, бо, певне, так їм було легше
На городі у Галини виріс великий соняшник. Жінка начебто й не садила його там, майже на сусідській межі, одначе з випадково кинутого зернятка виросла широколиста міцна рослина. Великою
Теща брала на кпини Мишка: «Бевзь, не може забезпечити сім’ю». Уже й своїм знайомим так представляла доньчиного чоловіка. А що вже Світлані наговорювала! Мовляв, кидай “це”, шукай іншого чоловіка. Усе це добряче зачіпало самолюбство Мишка. Він дуже хотів виїхати, забравши дружину і сина, втерти тещі носа, але куди?
Відпочивати у це невелике приморське містечко я приїхав уперше. Одного вечора, помилувавшись заходом сонця, неквапно пішов берегом до свого пансіонату. Зупинився біля продавця винограду. Розпитав про сорт, ціну.

You cannot copy content of this page