nat
Ще тиждень тому його Клава була здopoвою, готувалася до Великодня. Прибирала в хаті, радилася з ним, складаючи святкове меню. Правда, на пенсію їхню якихось особливих смаколиків не наготуєш.
Він розумів, що два роки стажування, заради якого стільки працював останнім часом, будуть для нього і щасливі, і гіркі… Він так сумуватиме за Оксаною! Навряд чи зможе навідуватись
У шістдесятих роках я працювала секретарем виконкому сільської ради. І треба ж таке — 31 грудня викликають мене телеграмою до райцентру на семінар. Хтось із керівництва дуже пильнував,
ЦЕЙ оригінальний легкий десерт оцінять ті, хто слідкує за фігурою, але не може відмовити собі у солодкому. Стане в пригоді він і матусям, котрі піклуються, щоби приготувати своїм
– Ну й, застряг я тоді посеред дороги. Наче посеред світу, заметеного снігом… Катя усміхається. Григорій ніжно обiймає дружину. За вікном заметіль. Світу Божого не видно. Хтось нарікає
Тетяна з важким серцем їхала додому з італійських заробітків. Здавалося б, душа має співати, бо ж дочка заміж виходить! Ще й доволі вдало: майбутній зять – викладач університету,
Марина Олегівна чекала цього вже кілька років. Терпляче чекала і мріяла, що, як тільки зостанеться сама, нарешті наведе лад і в своїй долі. Інколи заводила розмову з сином:
– Їдуть! Їдуть! – галасують дітлахи, вгледівши вдалині весільний кортеж. Осіннє повітря розірвали срібні звуки музики. Гостей – мало не все село, а молодий, як і належить, –
Все в житті Олександр робив не так як усім. Пробивати гoловою стіни, бuтuся до останньої краплі кpoві, лише для того щоб довести собі: „Я не гірший за інших.”
Ніна за 10 років майже не змінилася. Зовні доглянута, моложава жінка, сам вигляд якої говорить про її забезпеченість, але в очах – суцільний смуток. Вилила мені усю душу,