Я не вірю, що це ідея мого сина, а це все невістка зробила, обкрутила його, бо ж всім відомо, що ніч день перераджує. Не може чоловік прийняти не свою дитину!
Мій син у мене пізній, тільки в сорок років я наважилася на те, що треба подумати про своє майбутнє і те, що я залишу після себе рідній людині.
Зять у мене просто золотий, такий до життя і на всі випадки життя – надійний і відповідальний. Як він мою Таню вибрав – я поняття не маю, але була дуже за неї рада, що хоч комусь в нашій родині пощастить з чоловіком
Я ростила її одна, тому трохи балувала і завжди їй казала: – Дитино, так як дома не буде ніде, тому я тебе тут балую, але ти знай, що
Мого чоловіка не стало в шістдесят три роки і я зрозуміла, що пора вже мені думати про те, де буде син мій брати гроші на всю ту церемонію, бо все таке дороге і не буде дешевшати
Ми з чоловіком однолітки, але пенсія моя в рази менша за його. Сім років я відкладала гроші з пенсії і мені вдалося назбирати тридцять тисяч, сума не дуже
– А що тобі треба ще у житті, – кліпала на мене очима мама, – Маєш чоловіка і діти, то й живи собі потихеньку.
А все почалося з того, що я нарешті пішла на курс масажу, не так лікувального, як розслаблюючого. Вирішила так себе перед сорокаріччям винагородити. Спочатку я дуже мудро вчинила,
Після того, як я покинула свого першого чоловіка, то я переїхала жити в місто. Важко було – не передати, але я точно не хотіла в селі все життя прожити, спину гнучи в свекрухи на городі та слова доброго від чоловіка не чути.
Я думала, що Василь весь з вигляду такий приємний та гарний, що за ним майбутнє, а він тільки матері слухає: – Синку, тихше їдеш, дальше будеш. При начальстві
Не знаю як у кого в родині, але у нашій тато вважався персоною недоторканною, яку треба було нагодувати і не займати домашніми справами.
Тому ми, жіноцтво ( бабуся, мама і я) клеїли шпалери, могли підрізати лінолеум і помалювати двері та вікна у нашій невеликій квартирі. А тата мама садовила перед телевізором
Мама все своє здоров’я і статки поклала на родину мого брата, а на схилі літ вирішила, що доглядати її маю я
Брат мій молодший за мене на десять років і був маминою та татовою втіхою і все вони робили для нього, а про мене було таке ставлення, що я
Родина чоловіка мене не приймала хоч що би я не робила. Я не розуміла, чому так, адже мої батьки були робітничої професії, як і батьки Романа. Те, що я не відзначалася якоюсь красою, то ще нічого не означало, бо красу в важку хвилину не покличеш на допомогу
Але вже як Романова сестра Ліда губи копилила, коли приходила в гості до нас, як вже вона в очі мені казала, що міг її брат і кращу мати,
Я дуже кохала свого чоловіка і найбільшим моїм страхом в житті було його втратити. Саме тому я багато чого не говорила Вадиму, коли мені це було неприйнятно, закривала очі на його слова і вчинки, вважала за краще перепросити, навіть, коли була права
Чоловік знав це і тим користувався на повну, а я дозволяла, бо не хотіла його втратити. В такому стані догоджання і потакання чоловікові я прожила перших десять років
Я рада, що донька мені пробачила мій обман, хоч мала повне право забути дорогу до мене та брата
Мій син розвивався як усі діти, але потім щось пішло не так і виявилося, що він живе в іншій реальності і навіки залишиться маленькою дитиною, в кращому разі

You cannot copy content of this page