nat
Я стояла на третьому поверсі, притиснувши спину до холодної стіни, і намагалася розгладити пальцями зім’ятий край своєї нової хустки. У під’їзді пахло вогкою вапняною штукатуркою і чужими смаженими
Наш дім завжди здавався мені надто великим для двох людей. Три просторі кімнати, високі стелі, велике подвір’я з кущами бузку біля паркану. Коли ми з Ігорем поженилися, нам
Дерев’яний паркан навколо нашого подвір’я Сергій зводив сам, а я поруч висаджувала кущі гортензій та плетисті троянди. Ми прожили в цьому будинку двадцять років. Кожен куток, кожна тріщина
Величезні мамині туфлі на високій вузькій шпильці на моїй нозі виглядали, як два човники. Я стола перед довгим дзеркалом у коридорі в маминій сукні з волошковим візерунком, яка
Потяг монотонно погодував пасажирів під ритмічний стукіт коліс, перетворюючи довгу ніч на суцільне чекання. Поліна сиділа біля вікна в темному купе, спершись щокою на холодне скло, і дивилася,
На п’ятому поверсі нашого гуртожитку світло в коридорі постійно блимало, і ми з дівчатами звикли ходити на спільну кухню майже навпомацки, тримаючись за стару олійну фарбу на стінах.
Коли на нашому поверсі з’явився новий мешканець з малою дитиною, я спочатку навіть не звернула особливої уваги. У мене тоді вистачало власних клопотів. Чоловік пішов два роки тому,
Сергій вимкнув працюючий перфоратор, витер піт із чола й присів на перевернутий ящик із-під інструментів. Йому було вже за п’ятдесят, а спина після робочого дня ломила так, ніби
Майже після кожного побачення Оля поверталася додому з сяючими очима і одразу бігла до своєї кімнати. Вона відкривала шафу, перебирала весільні журнали і замріяно дивилася у вікно. Дівчина
Усю дорогу в автобусі мене трусило. Я стискала ручку малого Олесика, який спав у мене на колінах, і дивилася у вікно на знайомі дерева уздовж шляху. У голові