Коли я побачила свою суперницю і колишню дружину в одному лиці, то одразу зрозуміла, що шансів у неї нема від слова зовсім
Я все розумію – емоції, переживання, роки разом, спільна дитина, стрес, але це не дає приводу ось так виглядати! Вже який рік вони не разом, а вона б’є
Для чого мені було треба те заміжжя – досі не розумію, але мама мені цього пробачити не може: – Як це розлучитися? Ти ж маєш приклад дітям подавати
От якби не подавала такий приклад, то й не мала б тепер моя донька таких проблем. Я овдовіла в тридцять сім років. Це було просто шоком, бо раптові
Я все життя Світлану жаліла і співчувала, доки не зустрілася з її сином. Все стало з ніг на голову і я вже не знаю, чому вірити.
Нас з Світланою об’єднало спільне дитинство та школа, бо ми виросли сусідами по під’їзду, разом гралися в дворі і ходили в одну школу. Але, чим старшими ми ставали,
Цьогоріч мама зимувала в селі сама, але я більше не можу на це дивитися
Нас у мами п’ятеро, родом ми з невеличкого села. За життя наша родина не нежила, ані статків, ані хоромів, ані великої господарки. Мама все життя пропрацювали сільською бібліотекаркою,
Чоловік віддав мені свій ноутбук і несподівана правда відкрилася переді мною
Нещодавно у мене зламався мій ноутбук, який необхідний мені для роботи, а поки на новий грошей зайвих немає, то чоловік віддав мені свій. Я не рилася спеціально, але
Я в такі співпадіння не вірю і ніколи не повірю. Не може таке бути, щоб сьогодні – все погано, а завтра – все настільки добре, що аж завидки беруть
Тим більше, що я це все бачу на протязі всього життя і це неможливо, якщо тільки собі не завести «друга», от посудіть самі. Моя подруга Неля з тієї
І ось мами не стало, а я приїхати на похорон просто не змогла. «Я вже їй нічим не допоможу, – подумала про себе, – Треба було до живої їхати, а тепер вже яка різниця?»
Бачу за собою дуже тривожні дзвіночки. А, коли почала садити на підвіконниках розсаду, то зрозуміла, що справи геть погані. Я ніколи не хотіла і не мала до рослин
Коли я почула, що моя Віруня при надії, то вже не витримала сама. Я не розумію як так можна взагалі
Хай буде ці дошлюбні стосунки, хай буде, я вже закриваю очі, бо світ тепер такий став. Але жити разом з хлопцем стільки часу і не почути «Виходь за
Одну мою гарну приятельку в дитинстві таємно охрестили. Про ті часи, про звичаї того часу ми всі добре пам’ятаємо, але цю історію вона мені зовсім недавно повідала
Вона тоді жила у невеликому селі на Заході України. Батько був партійний, тож вірувати було заборонено. Тому й охрестили за таких обставин і в такому місці. Якось її
Коли я на свій день народження побачила величезний букет троянд, то лиш роздратовано відсунула його ногою з порогу, бо я точно знала від кого він
То мій колишній чоловік надумав миритися! Розійшлися ми дуже банально: у нього завелися гроші, які часто йдуть в купі з дуже ласими на них жінками. Його не спинило

You cannot copy content of this page