Мені б тоді промовчати, адже життя така штука, що всього навчить і висновки сам зробиш і урок на зубок вивчиш. Але як побачила ту «дівчину» сина, то саме з мене й вирвалося
– Та ти моя ровесниця! Синку, ти дівчини собі знайти не можеш, ти ж у мене такий красень! А далі все тільки утверджувало мене в тому, що я
– Знаєш, з самого початку треба було з тобою женитися, – зізнався він мені
Хоч всі навколо були переконані в тому, що я люблю Дмитра ще з першого класу, але це було не так. Він мені подобався, з ним весело було кататися
«Жінки люблять вухами», – коли я була молода і таке чула, то тільки усміхалася. До чого тут вуха? Але зі мною сталася така пригода, що поставила мою сім’ю на край
Все починалося, як банальний жарт – подруга вирішила підловити чоловіка і створила сторінку з якої писала йому. А щоб він її не запідозрив, то вона дала мені до
«Навіщо ти мені це сказала? Я просила тебе про це?». Ось таке мені сказала моя подруга, коли я розказала, що бачила її чоловіка з іншою
«Навіщо ти мені це сказала? Я просила тебе про це?». Ось таке мені сказала моя подруга, коли я розказала, що бачила її чоловіка з іншою. Від такого напору
Після кожної сварки дружина виганяє мого сина
– Та скільки це ще може тривати? Ви що, діти? Вісім років разом, а поводитеся так, ніби вам по п’ятнадцять! Я вже мовчала, стримувалася, сподівалася, що якось самі
Це ж треба було на саме свято мені таке сказати. Як мені тепер перед гостями лице тримати, всі будуть нас вітати, а я що скажу
– Не вітайте, бо ми скоро будемо майно ділити, яке складали двадцять років. Я дуже емоційна жінка і раз мені та жінка свято зіпсувала своїм: «А ваш чоловік
Свекруха зажадала аби я перепросила чоловіка та забрала його додому.
– Не хочу я у вас мамо, сина забирати, хай живе з вами, як ви колись і хотіли. – Коли це було, Віточко, а ти вже забрала покористувалася,
Я просто захотіла бути щасливою, хотіла, щоб всі навколо були щасливі, а все так перевернулося з ніг на голову, що я вже не знаю, як це все переживу. Я закохалася в свої п’ятдесят чотири роки, закохалася дуже сильно і на моє велике щастя, Павло мені відповів взаємністю
Єдиною була проблема – де жити. Справа в тому, що мій син досі жив зі мною, перебирав дівчатами, а далі все одно вертався до мене. Все почалося з
Цілком можливо, що я б позичила синові гроші, але я на власні очі побачила, куди їх витрачає невістка і за голову вхопилася
А син і далі: – Мамо, ми не проплатили семестр Олі, вона на третьому курсі, шкода лишати. – А чого це, сину, ти мене совістиш, а не свою
«Раз ти таке зробила, то ти мені не донька», – сказала мама і не дала мені й слова сказати у моє виправдання. Я хотіла їй пояснити, що я просто була розгублена і тому так вчинила, але вона й слухати не захотіла.
Коли я прийшла до неї поговорити, то вона мені двері не відкрила. Хоч і заглядала з-за фіранки чи я ще перед дверима. Мої брати і сестри так само

You cannot copy content of this page