Маринка на порозі, я знову півтори тисячі за таксі віддала, нагодувала, вклала спати, далі вже ми всі дні з онуком, а вона в телефоні та в вікно виглядає чи не їде чоловік
Добре отак збоку казати «Не лізь», але, коли то твоя донька вже який раз серед ночі до тебе з дитиною приїздить, то як це «не лізь»? Та мені
Моя донька все зіпсувала, як і завжди. Ні, аби поступитися батьку, створити для нього приємні умови, вона все видала на гора – не хочу його бачити на весіллі.
Моя донька все зіпсувала, як і завжди. Ні, аби поступитися батьку, створити для нього приємні умови, вона все видала на гора – не хочу його бачити на весіллі.
Якось я вирішила піти до матері і по дорозі побачила, як Микола йде з моєю сестрою. Я остовпіла
Мама наче навмисно виставляла Настю перед моїми кавалерами, всю таку гарну і квітучу, і сама аж ясніла, коли ті аж роти відкривали. Звичайно, куди мені до Насті. А
Приїхала мама з цілою папкою, навіть, інструкцією, як чоловіка відмолити, бо це все за якісь мої гріхи
Може, якась інша б зрозуміла все після слів подруги, але не я. Ось я вся така розчервонілася виливаю перед нею душу, аж мені вени здулися переповідаю, як я
Я сорок років не бачила дітей і якби життя склалося по-іншому, то я б і не думала про них, чого ж тут кривити душею
Але життя прошмигнуло, саме так, прошмигнуло перед очима, а я не досягла й крихти того, про що так мріяла. Моя історія почалася одного сірого ранку, буденного ранку, нудного
Зібралися ми, наречена прийшла знайомитися з моїми батьками. Сидимо за столом, мати з батьком придивляються, оцінюють.
Одного разу батькові подарували елітну пляшку “Імператорського”, дуже цінний і модний у той час напій. Я ж, тоді ще студент, вирішив, що пляшка стоїть без діла, і… спустошив
— Я більше не можу! Все, давай розлучатися!
Якось під час сварки я в серцях випалила чоловікові: — Я більше не можу! Все, давай розлучатися! Він лише мовчки подивився на мене, розвернувся і вийшов з квартири.
Я тепер думаю лиш одне – коли сестра встигла це зробити? То не можна було допроситися аби з мамою посидіти та мене хоч на тиждень перемінити, а тут приїхала і нотаріуса привезла, і всі справи залагодила
А потім спалах – точно, а я ще так їй дякувала, була така щаслива і майже пробачила, що двадцять років вона до мами не потикається, а тут і
До такого додуматися – то треба не мати й крихти критичного мислення. Так скажу, бо мене досі теліпає від того, що я побачила в морозилці у своєї невістки
Я вже певна на всі сто, що вони жити разом не будуть, бо вони тільки рік як жонаті, але як отак піде далі, то вона з хати зробить
З кабінету вибіг бородатий лікар. — Чия це тварина? — строго запитав він.
Оксана Петрівна мала усе, що можна було б назвати “життям успішної жінки”: престижна робота, яка тримала розум у тонусі, простора квартира з видом на озеро, новенький електрокар для

You cannot copy content of this page