Яскраве і смачне літо в одній баночці. Пропонуємо вам приготувати смачне овочеве асорті на зиму. Сам процес приготування не займе багато часу, а маринад є універсальним і підійде для консервування як помідорів, так і огірків на зиму.
Для маринаду потрібно на 1 літр води:
сіль – 2 ст. л.;
оцет 9% – 6 ст. л.;
цукор – 4 ст. л.;
Готуємо:
Для початку, підготуємо усі необхідні інгредієнти для асорті. У мене зараз огірки, помідори і кабачок, але за цим рецептом я в банки додавала, як перець болгарський, так і цвітну капусту. Дуже смачно завжди.
У підготовлені сухі простерилізовані банки викладаємо на дно парасольки кропу, добре вимиті листи смородини хрону петрушки.
Додаємо запашний перець горошком, перець чорний горошком і лавровий лист.
У мене молодий кабачок, тому я шкірку не знімаю, а просто нарізала його брусочками.
Викладаємо асорті досить щільно у банки не забуваючи чергувати овочі. Огірки і помідори я використовую маленькі, тому я їх не ріжу, а викладаю так.
Коли банки уже заповнені, заливаємо їх окропом і накриваємо кришками. Залишаємо на 10 хвилин.
По завершенні часу зливаємо воду в каструлю і ставимо на вогонь доводимо до кипіння. Киплячу воду знову заливаємо в банки та залишити на 10 хвилин.
Знову зливаємо воду і цього разу всипаємо у неї цукор і сіль, перемішуємо, аби все розчинилися і вливаємо оцет, доводимо до кипіння і відразу заливаємо цим маринадом овочі.
Закриваємо банки з овочевим асорті і перевертаємо верх дном. Укутуємо щільною для збереження тепла і залишаємо укутаними до охолодження.
Цей рецепт мені особливо до вподоби, адже огірки хрумкі, а помідори мають неперевершений смак, як і кабачки. Закриваю асорті за цим рецептом не перший рік і до весни жодної баночки не залишається.
Смачного.
А який у вас улюблений рецепт консервування овочів на зиму?
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся