X

І ось, два дні тому, він з’явився на моєму порозі тут, у Києві. Його відправили у відрядження від меблевого комбінату. Коли я відчинила двері й побачила його з сумкою в руках, у мене перехопило подих.

Я сиділа на кухні й дивилася на порожню чашку, на дні ще бовталася темна заварка. У кімнаті було тихо, тільки…

K Nataliya

— Матвію! Ти знов у хаті сидиш, як сич у дуплі? — крикнула вона, заглядаючи у ванну. — На вулиці сонце, люди картоплю кроплять, а він стіни маже

Мама лишила Матвієві пів будинку на околиці міста, старий сад із закрученими яблунями та самотність. Уся його комунікація зі світом…

K Nataliya

— Мені треба тобі дещо сказати, — почав він, дивлячись кудись повз моє плече на стійку бару.

Я зазвичай ношу з собою забагато непотрібних речей, але ту невелику складану парасольку постійно лишаю в передпокої на тумбочці для…

K Nataliya

Вона написала коротку записку: «Приходь терміново в садок біля школи. Я чекаю». Попросила сусідського малого віднести записку Олегу.

Ніка стояла біля хвіртки й перебирала в пальцях ремінець від сумки. За парканом розрослася стара черешня, гілки гнулися під вагою…

K Nataliya

— А тобі? Тобі вона теж заважає? — Степанівна аж почервоніла від обурення, сильніше стиснувши руль велосипеда. — Ти ж батько! Як можна дитину віддати державі, коли хата є, руки-ноги є?

Минув рівно рік, як не стало мами. Оксанці тоді щойно пішов шостий, і перші місяці вона взагалі не розуміла, куди…

K Nataliya

— Я питаю, як тобі мій чоловік? Добре заробляє? Надовго тебе вистачить, як думаєш? — Світлана почала підводитися з крісла, попри те, що майстер тримала в руках пасмо її волосся.

Ключ повертався в замку важко, з металевим скреготом. Світлана тримала двома руками картонну коробку, в якій торохтіли кавові чашки. Двері…

K Nataliya

— Ой, Людмило Миколаївно, та навіщо мені той костюм? — Оля сумно посміхнулася, розглядаючи зріз тканини. — Куди мені в ньому ходити? На роботу, де ми цілими днями сидимо в навушниках перед моніторами? Чи додому, щоб батько знову вираховував, скільки я грошей на одяг витратила?

Зранку в квартирі було прохолодно й тихо. Оля сиділа на підвіконні в кухні, підібгавши під себе ноги в теплих вовняних…

K Nataliya

— Чому ти родину свою сюди не везтимеш? Чи хата наша для твоєї міської пані занадто бідна?

На околиці села, на самому горбку, де паркани сусідніх хат давно похилилися й поросли бур'янами, стояла хата Марії. Раніше тут…

K Nataliya

Марійка чула це, стоячи за кущем бузку неподалік. Вона прийшла подивитися, чи прийде Петро, але тепер їй хотілося просто провалитися крізь землю. Вона розвернулася і побігла назад, по темній вулиці

У дев’ятому класі, у Марійки було лише дві сукні. Одна — коричнева, шкільна, від якої вже тхнуло старим пральним милом,…

K Nataliya

— Чого мовчиш? — Жанна повернулася від плити, запаливши газ під чайником. — Побачив, яка я? Тепер розумієш, чому я не поспішала на побачення в центр міста?

Олег купував тижневики, коли їздив в гості до дідуся з бабусею. - В господарстві пригодиться, - завжди дякувала бабуся, -…

K Nataliya