Без категорії
Все! Досить! Оксана самотньо брела вулицею, не звертаючи уваги на яскраві вивіски, що запрошували настирливим миготінням неону випити стонадцяту чашечку кави чи купити найнепотрібнішу річ. Вона опустила очі,
– Ти мене залишаєш?! – голосила Галина. – Що ж я без тебе робитиму?! Хто город виоре? Кого буду просити, картоплю посадити? Ти ж знаєш, що ходити по
– Я прошу Вас зрозуміти мене. Як жінка жінку, прошу. Я не знаю, може, у Вас немає проблем з тим, як зібрати дітей до школи, а от у
Ігор їхав за кордон на заробітки. Багатоголосо шумів вокзал, заглушуючи закінчення фраз дружини і двох синів, – Олега та Владислава. Наостанок ще раз обійняв любих серцю людей та
Запізніле прозріння. Іванко упадав за Оленкою ще зі школи. Хоча «упадав» – це голосно сказано. Хлопець був дуже сором’язливий. Тож спочатку він милувався Оленкою здалеку, коли осмілів –
– Ти знаєш, дитино, у Романа помepла жінка, – з жалем повідомила мама Люді, коли та, приїхавши на вихідні, сіла за стіл пообідати. – У якого Романа, мамо?
Світлана з чоловіком підібралися під стать один одному: обоє мали підприємницьку жилку. Микола почав на базарі торгувати, а вона зайнялася куховарством і помаленьку дійшла до кількох власних кафе
Сергій підійшов до автобусної зупинки якраз в той час, коли під’їхав автобус і з нього поспіхом почали виходити пасажири. – Сергію, ти? – почувся голос поряд. Він з
Зимова ніч — бездонна. Уляна падає у м’яку, немов сажа, темряву і летить, летить… Аж доки не натикається на гостренький дитячий голосок: — Ба, хочу казку! Уляна насилу
Люба йшла від лiкаря і сльози заливали її обличчя. Добре, що надворі падав мокрий сніг, який змішувався зі сльозами, бо ніяк не хотілося, щоб люди помічали їх. Чим