fbpx
Отримала від татка спадщину, і коханий одразу покликав заміж, хоча зустрічаємося роками. Збіг?
Мої батьки давно розлучилися, але з татом у мене завжди були дуже хороші стосунки, у свій час я навіть у нього жила. Останній рік він тяжко нездужав, і
Чоловікова матуся заявила: «Сплатіть мені ресторан на ювілей, це і буде вашим подарунком». А мені так хочеться спустити її з небес, але чоловік уперся
Скоро моїй свекрусі виповниться 50 років. Майже рік ми з чоловіком думали, що ж їй подарувати на це свято. Не можу сказати, що ми потребуємо чогось, достаток у
Син повністю під владою своєї дружини. Навіть до мене поїсти ходить потайки
Я завжди вважала себе найкращою мамою на всій планеті! Хоч офіційного шлюбу у мене ніколи не було, і я привела на світ сина, що називається «в гріху», але
У поїзді жінка їла копчених карасів. Вони дуже смачно пахли, ці карасі гарячого копчення. Вона сиділа біля вікна і закушували карасями. Їх багато було! А вусатий чоловік дивився на карасів і слинка у нього текла
Він трішки на кота схожий був, на худенького кота. А жінка – на угодовану приємну кішечку. І цей чоловік не витримав і попросив: «можна мені спробувати шматочок рибки?».
Я більше 15 років живу з ідеальним чоловіком. Інша б на моєму місці жила та раділа, а мене це страшенно дратує. Вся його правильність, порядність і турбота сидить уже бозна-де.
Хочеться якихось емоцій, які за 15 років шлюбу я так і не відчула. В чому проблема? Чи це я стала надто перебірливою, а чоловік просто показує так своє
– Олено, а чому ви каву не у нас купуєте? У нас дуже смачна кава, коштує лише 30 гривень. Я ходжу в цю кондитерську за мигдальним рогаликом або шоколадним круасаном. Ще у них чудові кексики з кремовою шапочкою, чіабата з якою можна одружуватися, крихітні тарталетки з ягодами, і коржики з горіхами і чорносливом. Напевно, і кава у них чудова. Але каву я купую в кондитерській через 10 метрів
 Тільки з однієї причини: вони наливають каву в керамічну кружку. Не в паперовий стаканчик на виніс, а нормальну керамічну кружку. Так, теж на виніс, але з цим кухлем
Вранці купувала собачий корм в зоомагазині. Як завжди, балакаємо з продавщицею. Теленькає дзвіночок на дверях і заходить величезний, злегка на підпитку, дорого одягнений дядько. Рум’яний такий, красивий
Дивиться на нас і каже: – Мені б всього для цуценяти. Тільки хорошого, не аби шо. – Для якого цуценяти, запитуємо, ми вам допоможемо, тільки скажіть. – Шеппердіно
Із шафи дістала старенька вузлик, вона давно вже зібрала одяг, в якому поховати її потрібно, туди ж поклала свій новий халат, шкарпетки вовняні. Донька заборонила брати “ганчірки” з дому, сказала, що купить все, що потрібно, а барахло все нехай тут залишається
Рано–вранці прокинулася баба Марія. Сьогодні за неї донька з міста приїде, до себе забере. Слабка стала баба, ноги не слухають, часто падає, немає сили воду і дрова в
Дім – це коли ти говориш в домофон «Я» і тобі відкривають. Ти прокидаєшся в 7, а ванна вже зайнята. Всі були в магазині, але ніхто не купив молока.
Ти ще не відкрив очі, але безпомилково відчуваєш – чи вдома той, хто тобі дорогий чи вже пішов на роботу. Тільки що приготовлений млинець моментально зникає. Зі скрипу
Донька сказала матері: “Ти до нас не приходь поки. Дякую, звичайно, за все, що ти робиш, але поки не приходь”. Мама не очікувала такого
Вона одягала пальто і збирала сумку, – вона ж прийшла сидіти з дитиною, поки донька їздила на фітнес. І якось розгубилася після цих слів. Думала: може, вона щось

You cannot copy content of this page