Головна

Історії з життя

Так от, по порядку. Якось до дівчини з’явилися непрохані гості. Вони прибули “як сніг на голову” без попередження і дзвінка. Просто проїздили і вирішили завітати на гостину. На три дні точніше
Історії з життя 0
Нещодавно сусідка по сходовому майданчику, Маринка, розповіла кумедну життєву історію, яка, напевно, траплялася з кожним другим на всій земній кулі. Щоправда, якби з людиною трапилися такі події за
Апетит пропав ще на порозі квартири. От буває таке, станеш на порозі і розумієш, що зайти потрібно, а от ноги ж не несуть. Поглянула на тітоньку: інтелігентна, одягнена зі смаком і як кажуть, ніби з картинки. А потім поглянула довкола і аж не по собі стало
Історії з життя 0
Так вийшло, що нещодавно мене запросили родичі до себе у гості. Давно у них не була, не дуже любила і раніше до них їздити, але так треба було.
Так він мій батько, – сказала Катерина з металом у голосі, – Дякую, що дбаєте про нього і повірте, як живу істоту мені його, навіть шкода, але на більше від мене не розраховуйте. Можете вважати мене не надто хорошою людиною, тут ваше повне право, але його доля мене абсолютно не обходить. Будьте здорові пані Марино!
Історії з життя 0
— Так він мій батько, – сказала Катерина з металом у голосі, – Дякую, що дбаєте про нього і повірте, як живу істоту мені його, навіть шкода, але
Діти ще не роздяглися? — Вчепилася йому в рукав Дарина? — Хоча, неважливо! Нехай одягаються назад, ми їдемо до мами. У квартирі залишатися небезпечно!
Історії з життя 0
Сім’я Войтенків поверталася додому після двотижневої відпустки на гірськолижному курорті. Діти, дівчинка і хлопчик, наввипередки бігли сходами, посперечавшись на шоколадку, хто першим торкнеться дверей квартири. — Обережніше там,
Женю, годі корчити Шерлока Холмса. Гроші наші і крапка. Викинь цю візитку і краще подумай, який автомобіль візьмемо
Історії з життя 0
Знахідка. — Мишко, мені треба тобі дещо сказати. Я знайшла двадцять тисяч доларів. — Тобто знайшла? На дорозі валялися, чи що? — Ну чому одразу на дорозі? В
О, як ви «розпаньошилися»? Та я колись пішки ходила на поїзд і ще й сумки тяжкі носила, а ви пару кілометрів проїхати не можете? І не думай про таксі! За ті гроші знаєш скільки можна продуктів купити?
Історії з життя 0
Люба любить їздити, особливо кудись далеко. Сідаєш в автобус і роздивляєшся на будинки, людей, які кудись йдуть, на місцини, які не набридають, а доганяють тебе все новими і
Стій, стій, стій, – заволала свекруха, – Ти це, як посуд миєш. Марнотратство яке? Вогкою губкою з засобом, – починає повчати, – Змиваєш бруд з усього посуду не вмикаючи води. Вона тобі лиш для того аби ополоснути потрібна. І не гаряча, – продовжує, – а холодна і то, мінімум
Історії з життя 0
Відразу після весілля ми почали жити зі свекрами. Донька теж з’явилась на світ у їхній квартирі. Ніколи жодних негараздів не виникало. Ми скидалися на продукти, комуналку, відзначали разом
Мамо, давай не будемо, а, – відмахнувся син, – Подумаєш, на весіллі вона моєму не побувала. Так ти ж сама казала, що не любиш оцих усіх зборищ, чого тепер так реагуєш? Та й оплачували все батьки дружини, я не міг там і слова мовити
Історії з життя 0
– Нехай повернуть мені гроші, які я дарувала на весілля! – обурено розповідала Олена Григорівна. – І на квартиру нехай не розраховують. Нічого таке, вигадали. Сина виховала! Таке
Так до речі. Звідки ти знаєш, що там мешкає самотній чоловік? – повторив він своє питання вже з іншим відтінком. — Ти що, буваєш у нього в гостях поки я на роботі
Історії з життя 0
Сусіди і сіль. — Марійко! — покликав із коридору чоловік, ледве переступивши поріг своєї квартири. — Швидше йди сюди. У нас сіль є? Марія поспішила на поклик чоловіка.
Жінка оплатила своїй знайомій жіночий тренінг. Гарний, до речі. Але виявилося, що треба сплатити ще таксі. Нову сукню – не у вбогому ж лахмітті йти
Історії з життя 0
Чому краще дати рибу, а не вудку? Якщо ви вирішили допомогти невдасі – дайте йому рибу. А вудку не давайте. Тут ця мудрість не годиться. Ідіть, наловіть риби,

You cannot copy content of this page