В цьому році здійснила свою заповітну мрію, до якої йшла не один рік: купила квартиру. Маленьку, скромну, але свою і без іпотеки, кредитів і займів. Працювала на двох роботах і збирала на неї таємно, щоб не наврочити. Жила в найдешевшому гуртожитку, який знайшла. Інколи, навіть спати лячно було, адже на поверсі відбувалось щось таке, від чого волосся на голові ворушилось. Але я терпіла, бо мала мету. А сьогодні, коли ключі від власного житла гріли долоню розповіла радісну новину подрузі, думала порадіє за мене. Ага! Розігналась
В цьому році здійснила свою заповітну мрію, до якої йшла не один рік: купила квартиру. Маленьку, скромну, але свою і без іпотеки, кредитів і займів. Працювала на двох
Оленка ще після відмови чоловіка мати другу дитину, як слід не відійшла, а тут таке побачила. Скочила на місці після прочитаного і полетіла до Ігоря з’ясовувати стосунки. Він навіть не виправдовувався, навпаки – заявив, що вона не у свою справу втручається
У мене середньостатистична сім’я – ми з чоловіком і дитиною живемо в двокімнатній квартирі, на околиці міста. На все необхідне грошей вистачає, але живемо без надлишків: відпустка раз
Хоч на стіни ліз, але хіба допоможе! Сльози течуть, а спинитись сил не має. Все, заради чого я жила останні десять років, все, що я робила, після вчорашньої новини полетіло шкереберть
Я заміжня вже багато років. Спочатку я була дуже щаслива в шлюбі. Нас об’єднувало кохання. Ось тільки сімейне життя не було таким гарним! З появою дітей все кардинально
Вона вчила їх доброті, чуйності, ввічливості, працьовитості та не забувала нагадувати старшій Надійці, що Іринка молодше, а молодшим треба поступатися, піклуватися про них. Так і повелося – старша дівчинка гуляла з молодшою, грала з нею, а коли та пішла в школу, допомагала їй робити уроки і взагалі всіляко її опікала. Намагалася Надюша і мамі допомогти – коли в магазин сходить, коли посуд помиє, а, подорослішавши, прала і готувала
У нас на роботі розмову завели – чи потрібно допомагати дорослим дітям, і в якій мірі. Природно, всі виступали, хто, як думає, а особливо гарячкувала одна мама дорослого
Все розкрилось, коли я вчилася у випускному класі. Мені захотілося новий комп’ютер. Я стала просити маму, а вона сказала, що немає грошей. Я просила настирливо, але мама тільки розводила руками. Тоді я заявила, що раз вона така, я у тата попрошу. Мама нічого не відповіла, пішла до себе. Я вирушила до батька в гості і прямо з порога стала скаржитися на маму і просити, щоб він купив мені ноутбук. Реакція таточка мене приголомшила
Батько покинув нас з мамою, коли мені було п’ять років. Я тоді нічого не розуміла, хіба тільки те, що тато буде тепер приходити в гості, а не жити
— Ой ти ж, господи, на кого він схожий ?! Нічого нашого немає! Вилитий Колька з четвертого поверху. Ти кого оце нам принесла? – ледь не знепритомнівши волала свекруха вперше поглянувши на нашого сина
Все, розлучення відбулося. Я – вільна жінка, а ще мати-одиначка з однорічною дитиною. Але при цьому ні про що не шкодую. Хоча ні, шкодую, що взагалі вийшла заміж
Кавалер на святі «відмочив» таке, що я ледь не зомліла від сорому: виявляється, я у нього колись давно попросила гроші в борг, а потім забула про це, і не повернула. На дні народженні він урочисто, на очах у моїх батьків і подруг вручив мені порожню листівку зі словами, що в якості подарунка прощає мені цю заборгованість. Ще й суму озвучив – 2 тисячі гривень
Зустрічаюся з хлопцем майже рік. У нас все серйозно, і справа йде до того, що скоро ми подамо заяву в ЗАГС. Я його люблю, і відчуваю, що це
Дівчинка так зраділа, коли дізналась хто я. «Ось! мама сказала віддати вам це, коли я їсти захочу». Довелося взяти пошарпаний листок. На зворотному боці товарного чека червоним жирним косметичним олівцем нерівними танцюючими буквами, без знаків пунктуації, було написано абияк по діагоналі: «Звуть Надя 5 років народилася 16 березня віддайте в дитбудинок»
Все сталось на початку 90. — Тітонько, тебе звуть поліс? Дитячий голосок відволік мене від важких думок. Озирнувшись, я побачила маленьку бліду дівчинку, яка посміхалася мені, довірливо розкривши
Син їздить на дорогому авто з салону. Одягнений за останнім словом моди у якісні брендові речі. Мама ж може собі дозволити двічі на рік їздити на відпочинок за кордон. Там усе теж – дорого і тільки найкраще. І тільки вузьке коло обраних знає правду
Є у мене знайома. Вона пенсіонерка, але продовжує працювати. Живе з дорослими дітьми в двокімнатній квартирі. Квартира малесенька, вдвох і не розминешся. Мамі трохи за 60, доньці років
Ось Микола, 35 років. Чийсь сусід і друг. Жартівник і балагур, душа компанії. Якщо комусь потрібна допомога, він тут як тут. Завжди прийде на допомогу. Тому його люблять: і ініціативна група мешканців, і численні друзі-товариші. Тільки дружина колишня не любить. Тому що 2 квіточки-дочки бачили батька востаннє в минулому році. А дзвонить він їм виключно у свята, щоб привітати на словах. Для галочки, так би мовити
Ось Микола, 35 років. Чийсь сусід і друг. Жартівник і балагур, душа компанії. Якщо комусь потрібна допомога, він тут як тут. Завжди прийде на допомогу. Тому його люблять:

You cannot copy content of this page