Головна

Історії з життя

Доньку вчу з дитинства одному: ніякого шлюбу, доки добре не взнаєш свою свекруху. Хай що кажіть, але це одне з найголовніших питань при створенні молодої сім’ї. Я ж двічі заяву до РАЦСу носила, але після знайомства з мамою майбутнього чоловіка передумала виходити заміж
Історії з життя 0
Взагалі я заміжня вже більше 20-ти років і це мій єдиний шлюб. Але ось подавати заяву до РАЦСу мені довелося двічі. Перший раз це сталося в молодості. Мені
Посиділи за столом гарно, тут немає на що жалітись. Страв було багато і все вельми смачне. Дивлюсь, уже й тортик з’їли і давно за північ, а постіль нам стелити ніхто не поспішає. Натомість чую голос сина, який навіщось таксі викликає
Історії з життя 0
Ми з чоловіком вже давно проживаємо за містом. Гостям ми раді постійно, для них у нас є спеціальна кімната. Ми завжди готові прийняти всіх. У теплу пору року
Чоловік постійно мене повчає: як одягатися, як жити, як і що їсти. Всі радять подарувати йому спадкоємця, але чи потрібен він мені взагалі?
Історії з життя 0
Коли я була маленька, я заздрила дітям, у яких є батьки. Тати носили своїх малюків на шиї, купували їм іграшки, приносили смаколики і навіть жартівливо сварилися. А мені
Олена лиш наблизилась до холодильника, як почула невдоволений голос чоловіка з-за спини: «Ти щось туди клала, аби брати? Не пам’ятаю! За останні чотири роки від тебе туди нічого не потрапляло. їж на що заробила, а туди не ліз.»
Історії з життя 0
Ось уже чотири роки як я стала мамою. Природно, що материнство – найпрекрасніше, що трапилося зі мною. Я дуже люблю свого синочка і намагаюся віддавати йому всю свою
Сказати, що мій цевільний чоловік забезпечений – нічого не сказати. Здає в оренду чотири квартири у центрі столиці, а працюю по десять годин на безперспективній роботі всього за десять тисяч. При всьому цьому, саме я його годую і оплачую комунальні
Історії з життя 0
Ми з моїм цивільним чоловіком живемо разом в столиці у мене в квартирі вже більше року. Розписуватися він мені не пропонує поки, і чесно сказати, мене це зараз
Вже рік як  мій роботодавець – батько дитини почувається зле. Не знаю точно яка у нього недуга, але здогадуюся, що все дуже серйозно. Спеціалісти не дають позитивних прогнозів, тому останні два тижні він сам не свій. А три дні тому підійшов до мене з вельми серйозною пропозицією. Я оніміла від несподіванки. Якщо погоджусь – моє життя зміниться докорінно, а від цього мені лячно
Історії з життя 0
Три роки тому я потрапила в складну ситуацію: роботу довелося покинути в зв’язку зі скороченням, стосунки з коханим себе вичерпали, і мама потрапила до стаціонару. І все це
Третьої зради я терпіти не стала. Та й любові між мною і чоловіком, щиро кажучи, уже давно немає. Навіть не сумувала, аж доки про наше розлучення не дізнався син. До того, що він заявив, я виявилась геть не готова
Історії з життя 0
Моє життя перевернулося з ніг на голову, коли я дізналася, що мій чоловік мені зраджує. Моя подруга давно говорила, щоб я придивилася до нього уважніше, тому, що він
Коли мені було шість, бабусі виповнилося дванадцять. Вона щось бурмоче, дивиться в дзеркало, і на секунду змінюється в обличчі – злиться. Потім знову посміхається
Історії з життя 0
– Дванадцять. Вона все ніяк не могла свічки задути, тому що вони були спеціальні – тато так пожартував. А вона, коли дізналася, раптом заплакала, і ми її весь
Я, як то кажуть, на автоматі приміряла каблучку. Вона мені була якраз, але я очікувала іншого! Артур знову поставив мене перед фактом, навіть для пристойності не запитавши моєї згоди! Не подарував заручальне колечко, а просто дав приміряти весільне. Але вишенька, так би мовити, на торті, чекала мене попереду!
Історії з життя 0
Років п’ять тому працював я в одній конторі. Робота як робота, зарплата як зарплата, колектив як колектив. Начальство теж було як начальство: десь притискали, десь заохочували, щось вимагали,
– Відколи це жінки, що мають дітей дівчатами звуться? А вже коли ти матір, то нічого з молодими хлопцями по селах шастати. Сиди в своєму місті, за дитиною доглядай, а то кігті відростила, підборища напнула – зустрічайте її, кралечку. Наречена без місця. І Вітька теж хороший! Ні, щоб матері з бабкою що по дому допомогти, він навколо цієї все метушиться. І не думай їм стелити разом, Тетяно! Побачу, мовчати не буду!
Історії з життя 0
– О Господи милосердний, о святі угодники, – немов жовчю поливала Леонтіївна, проводжаючи з вікна поглядом онука з гостею. Ті пішли до річки прогулятися. Тетяна зітхнула, звісно, свекруха

You cannot copy content of this page