Головна

Історії з життя

— Доню, якщо що – я спадкоємиця першої черги на цю квартиру. Те, що ти з нею усе життя прожила, ще нічого не означає, заповіту немає, я по закону власниця тепер. Ми з сім’єю речі пакуємо уже, але знай – якщо вирішиш залишитись, ми не будемо проти. Можеш жити в кімнаті з сестрою
Історії з життя 0
Свою маму в дитинстві я майже не пам’ятаю, мене виховувала бабуся. Мама мене на світ привела від «нещасної любові»: бігала за якимось заїжджим красенем, якому було все одно
Встала двері прикрити і почула, як її коханий хвалився своєю підприємливістю. – Одному чоловікові складно зараз. Вільні «дівчата» всі меркантильні, а бажань не вимкнути. А своя «жінка» економніше господарство веде, вдома затишно, і в ночі тепло без особливих витрат. Комфортний режим економії
Історії з життя 0
Познайомилася Марина з Глібом на новій роботі. Хлопець відразу почав виказувати знаки уваги. Привернув бажанням допомогти влитися у робочий колектив. Спочатку разом ходили в їдальню вона на території
Все своє життя у мене були принципи і межі, які я ніколи в житті не переступала. Але нещодавно мій сталий світ пішов шкереберть. Ніколи не думала, що таке можливо, але ж сталось
Історії з життя 0
Все своє життя у мене були принципи і межі, які я ніколи в житті не переступала. Одним з цих принципів було не будувати відносини з людиною, яка в
Паркану не було! Тридцять тисяч за нього віддали. Трудились вдвох на польського пана складаючи ті копійки, а його нема. Але то були лиш квіточки. Ввійшовши до будинку звернула увагу, що ні тюлі, ні штор, ні коврів на підлозі немає. Дві морозилки телевізор і комп’ютер теж кудись ділись. Хоч меблі на місці, але порожні. Дивани без постільного, а шафи без книг і посуду. Ольга щойно зі стаціонару повернулась, тому геть не розуміла, що ж власне у рідному домі діється
Історії з життя 0
Коли Ольга вийшовши з рейсового автобуса йшла селом до своєї хати, люди здивовано озирались, а дехто навіть не вітаючись зупинявся і здавалось, не вірячи очам роздивлявся жінку. «Ніби
Маша впала на стілець, не в силах більше стояти. На очі навернулися сльози. – Агов, Марічко, ти чого? – заметушився Валера.- Валерчику, вибач будь ласка, ти такий у мене
Історії з життя 0
Додому йти не хотілося. Абсолютно, зовсім. Вдома погано, вдома незатишно. Вдома брудний посуд, неприготовлений обід. Вдома голодний і сердитий чоловік Валера. Хороший чоловік, коханий. Багато заробляє, любить її,
Весь світ раптом звузився і вмістився в це зловісне число. Він не розумів, скільки часу так простояв: п’ять хвилин, двадцять, а може дві години. Не залишилося нічого, ні часу, ні відчуття простору, тільки туман, який огортав свідомість зсередини. Хтось підходив до нього, питав про щось, пропонував допомогу. Він не розумів, що від нього хочуть, просто сидів на підлозі, притулившись до стіни і дивився в одну точку
Історії з життя 0
— Алло, ти мене чуєш?! Алло! Який поганий зв’язок! Маленька моя, рідна, прилітай. Прилітай, дівчинко моя, я тебе дуже прошу. Я? Ну ти ж знаєш, я не можу
Раз на два тижні життя Марії знову наповнювалося сенсом, вона прокидалася і ставала біля плити: наваристий борщ з яловичої грудинки з кісточкою, олів’є з декількома видами м’яса, смажена курка – як на власне весілля частування. Потім змивала з себе запах кухні, фарбувала губи помадою, якій виповнилося десять зим, сортувала їжу по банках і їхала в місто, до синочків. Перла на собі немислимої величини сумку не відчуваючи ваги, головне не розбити, довезти в цілості
Історії з життя 0
У Машеньки все було, як належить споконвіку: з гордою невинністю і білою фатою вийшла заміж у дев’ятнадцять, за сусіда, відгулявши весілля з невідомими далекими родичами, в борг –
Моя мама закохалась. Скажете – радій. Якби ж то. Вона ж вирішила свою любов у наш дім привести. Зробити з квартири рукавичку. А як же я. А як же мій син. Ну куди сюди ще когось?
Історії з життя 0
Добрий день. Я хочу розповісти про те, що турбує мене вже більше півроку. Раніше в моєму житті було все ідеально. Престижна робота з хорошим заробітком, турботлива мати і
– Словом так, Вітю. Ви з мамою звісно не в курсі, напевно, наших обставин. По-перше, я не олігарх, який володіє великою компанією, а тільки співвласник невеликої будівельної фірми. По-друге, ви не врахували, що Наталя вже доросла, і ми не тільки не маємо права виселити її з кімнати, але і залишити тебе надовго у нас не можемо. На готель мама тобі кошти не виділила, ми теж платити не будемо. Тому, на кілька днів – ти наш гість, будеш спати в кімнаті зі мною
Історії з життя 0
«В суботу вранці приїжджає племінник Вітя. Ти зможеш зустріти? » «Куди приїжджає і о котрій?» «Центральний вокзал, 10.00» «Не дуже зручно, але що-небудь придумаємо» Такий діалог в мережі
— Це все тому, що ти на все готове прийшов, – заявила свекруха дізнавшись про те, що син з невісткою третю дитину очікують, – Ключі від квартири на протязі тижня поверни. Час тобі дорослим стати, а не гратись зі своєю дружиною. Побачу, як ви не маючи нічого жити станете
Історії з життя 0
– З двома першими дітьми я відходила взагалі легко, ніяких негараздів не було, а з третьою ось потрапила на збереження, причому, на самому початку! – розповідає  Жанна. –

You cannot copy content of this page