– Стривай красуне, позолоти ручку. Ось же пристала до мене, – подумала я, намагаючись якомога швидше проскочити повз. – Ти глянь, горда яка, – прошипіла в спину мені колоритна жіночка, – Заміж вийдеш тільки після того, як навчишся готувати штооо
… Її голос розчинився в звуках поїзда, що прибув на перон. – Заміж, – хмикнула я. – Розбіглася. Через секунду я вже забула про жінку і занурилася у
Моя подруга мені дзвонить, каже: «Ти що, взагалі ненормальна? Колишня дружина майже забирає твого чоловіка у тебе ж з-під носа, а ти бездієш? Вона явно не даремно сюди приїхала, тому що бізнесмена собі не знайшла, так ось вирішила повернути, те що було!». Мені якось не хочеться в це вірити. Але вже почала сумніватися
Я вийшла заміж за людину, яка одного разу вже була одружена. У нього там двоє дітей – син і донька, як чоловік сказав, що причиною розлучення була теща
— Ні! Я, звичайно, не була проти, щоб Андрійчик з тобою зустрічався. Поки. Треба ж йому з кимось розважатися, доки він не зустріне гідну партію, щоб одружитися! Але ти однозначно не ця партія! Нам не потрібні неотесані простушки, готові на все, заради столичної прописки!
— Вам, напевно, потрібні розпещені доньки багатих киян! – не стримуючись вигукнула Яна. Починаючи цю розмову, вона намагалася бути якомога ввічливішою і коректнішою. Але після того, як розповіла
Минуло вже п’ять років, як ми відгуляли весілля. Мені зараз 60 років, а чоловіку – 65. Нічого дивного, що я вийшла заміж в 55 років… У наш час всяке буває. Дивно те, що це – мій перший шлюб і перший шлюб мого чоловіка
І заміж, уявіть собі, я не збиралася виходити ні-ко-ли! Ще в молодості, коли мені не було й двадцяти, мене покинув хлопець, якого я дуже кохала.. Його звали Ярослав.
Молодший брат кинув машинку і попрямував в кухню: – Мамо, я їсти хочу! Катя почула, як мама відкрила холодильник і почала щось шукати. «Все одно там нічого смачного немає. Але це шанс зганяти до бабусі». І вона також попрямувала на кухню. Мама вже зварила гречку. Гречку, звичайно, їсти можна, але ж не щодня.
– Мамо, а молока і цукру, – попросив молодший брат. Він маленький, чотири роки лише, на вісім років молодший. А ще він зведений. У Каті багато братів, але
– Я її їм, я дихаю цією шерстю і на себе її одягаю, – жаліється Семен, – Квартира – це лотки і мисочки котячі. А запахи які? Мамо! Але вона не вважає це чимось надприродним, або неправильним. Учора притягла восьмого. Уявляєте: вісім котів у квартирі
Моя дружина дуже гарна і добра жінка. Її доброта була одним з головних чинників, чому я її і полюбив. Але з часом, ця риса характеру зробила наше сімейне
Сімейне життя перетворювалось на фарс. Дружина вже не давала мені спокою узагалі. А тут я дізнаюсь про її минуле і все стало на свої місця
Нещодавно я розлучився. Був одружений 15 років, у мене є улюблена дочка, їй зараз 9 років. Власне, через дитину я терпів дружину останні роки. Сам я за характером
Розбираючи документи, знайшла стопку листів, адресованих мамі від тата. Читати було цікаво, писав з ніжністю, весь час просив вибачення, питав про мене. В одному листі згадав подарунок – великого ведмедя. Іграшку мені подарували на день народження в 3 класі. Як так? Я знайшла дату, все правильно. Але батька на той час не було вже три роки! Не розуміючи нічого, я переглянула ще раз конверти і зрозуміла, що все моє життя трималось на неправді
Мені 27 років, ми з чоловіком працюємо, п’ятирічний син ходить в садок – все як у всіх. Живемо в обласному місті, батьки чоловіка і моя мама живуть в
І ось приходить невістка і повідомляє мені новину: вони з сином мовляв, купили екскурсію, а тут халепа, її мама занедужала. Просить тепер мене з онуком побути, але у мене то вже зустріч призначена. Вона в сльози, екскурсія пропадає, а я така-сяка тільки про себе думаю. І син став на її сторону.
Ніколи не розуміла тих людей, які, при виході на пенсію, ставлять хрест на активному житті. Я вважаю, що пенсія дана нам для відпочинку і аж ніяк не для
На столі тортик який мама для господарів дому привезла. Я, от чесно, не встиг сховати. А сусідонька спокійно так собі узяла і тортик різати почала. У нас від такого, аж мову відняло. — Вибачте, – не витримує мама, – Я господарям привезла. Їх вдома немає, можливо по приходу посмакуємо усі разом?
Ми з дружиною, перший час після весілля, жили у її батьків. У тещі була літня кухня, окрема, де вона проводить більшу частину свого життя. І як у всіх

You cannot copy content of this page