Головна

Історії з життя

Напередодні дня народження колишньої дружини ми домовилися зустрітися в дитячому кафе, так би мовити, відзначити по-сімейному, щоб дітям було приємно. Сидимо за столиком, відзначаючи, дзвонить «моя вихователька». Дуже часто ми з нею включаємо відео при спілкуванні. Я взагалі-то нічого не приховував – показав нашу сімейну компанію, на що дружина якось відчайдушно розізлилася і вимкнула телефон
Історії з життя 0
Колись у мене була дружна сім’я. Я одружився з величезного кохання з дівчиною-мрії, у всякому разі, тоді мені так здавалося. Вона дуже красива, мабуть це і стало причиною
Приїхали “побачити сюрприз”, новий ліфт, 4 поверх, а ось і квартира! Три кімнати! Простора, світла, ремонт вже є. Це ж рай якийсь! Ось і вирвалася на радощах у мене ця фраза: «А де моя кімната?». Донька якось зам’ялася, а потім каже: “Мамо, ну ось весь сюрприз зіпсувала! Ми ж хотіли, щоб ти за нас, як за своїх дітей пораділа! Ну як ми тут всі помістимося?”
Історії з життя 0
Скільки себе пам’ятаю, стільки тут і живу – в двоповерховому будинку, оббитому деревом на околиці міста. Ще зовсім малою я бігала по добротних, в той час, кімнатах, хоч
Мені теж хочеться власних онуків, але він ні в яку. Каже, що той приймає його як свого, а дружина тільки і рада. Природно рада, адже тепер у неї є додаткові безкоштовні руки, які зможуть забезпечувати її і її дитини. Хто б був не радів в таких обставинах
Історії з життя 0
Я ніколи не розуміла жінок і чоловіків, які одружуються і починають виховувати дітей своїх партнерів. Невже їм не здається, що виховувати чуже потомство неправильно?Адже це не їхні діти
— Лариса Петрівна жінка дуже хороша, – сказала вона тихцем проводжаючи Маринку до дверей, – Просто, набрала в голову дурниць усіляких і сама в них і повірила. Олег у неї меншенький і улюблений. Не повіриш, але вони тут усі вірять, що кількість шлюбів у чоловіків можна прочитати по волоссю. От якщо одна маківка – то одна дружина. А у твого Олега – дві
Історії з життя 0
Ця історія правдива і сталась з моєю доброю подругою. Імена змінюю на її прохання і переповідаю усе, як було. З Олегом Маринка в інституті познайомилась. Милий і веселий
Василь від ранку місця собі не знаходив. Сьогодні вівторок. Він давно все зрозумів. І Лідку, поштарку, шість років тому зловив і все випросив, дізнався. Заборонив комусь розповідати про це. Любить хай, зате поруч з ним
Історії з життя 0
За столом зібралася велика родина. – Мамо, тату, зізнайтеся, в чому секрет, тільки чесно, за 35 років шлюбу, ви жодного разу не втомлювалися один від одного? Не хотіли
Мій чоловік від мене пішов, забравши з собою дітей. І я навіть не можу з цим нічого зробити. Більше того, всі мої і його родичі підтримую його, а не мене
Історії з життя 0
Моє життя останнім часом почало просто руйнується. Я щиро не розумію з чим це пов’язано, однак продовжувати так жити далі я більше не можу. Мені здається, що з
– Кісонько, ти чого це лежиш? Ми що, вечеряти не будемо? – Милий, вибач, у мене голова дуже тисне. – Як це голова болить? Сьогодні ж субота!
Історії з життя 0
– Ну і що? – Як це «ну і що»? Ми ж з тобою по суботах, того… цього. – Вибач, забула. Ось полежу кілька годинок, може, минеться. –
Спочатку подумала зазирнути всередину, спробувати ідентифікувати власника і поверну річ господареві. Але відкривши портмоне, я виявила суму грошей, якої нам з головою вистачило б на ремонт у ванній кімнаті. Зрадівши, я понеслася додому, щоб повідомити чоловікові радісну новину, але він мого захоплення не розділив. Цей пан заявив, що це чужа річ і власнику вона, швидше за все дуже потрібна, тому слід якомога швидше повернути портмоне. А я вважаю, що якщо річ дуже важлива, то за нею стежать і не гублять. Мені здається, що це нам подарунок долі: від тих, кому не потрібно, тим, кому потрібно. Наша заслужена нагорода за роки праці.
Історії з життя 0
У нас з чоловіком дружна сім’я. Ми п’ять років одружені. Мій чоловік настільки добрий, що посваритися з ним практично неможливо, хоча нещодавно це все-таки відбулося. Ми не знайшли
Вона почала просити у мене гроші в борг, а потім насилу віддавала. І тут були причини – мовляв, я самотня без дітей, можу і прожити спокійно без них, а вона ростить дитину, їй важко. Якщо спочатку її прохання виглядали як звичайне прохання про допомогу, то потім вони звучали як вимога! Я почала її уникати – не брала трубку або говорила, що зайнята. Вона ставала навпаки – настирливішою
Історії з життя 0
Коли мені виповнилося 16 років, я дізналася від мами, що у мене є зведена сестра. Спочатку мене це розсердило: адже через цю дівчину нас покинув батько, коли мені
– І не здумайте зараз мені дитинку вигадати! Поки грошей немає, ніяких дітей! – заявляє свекруха, – І не ходіть у вбиральню коли я сплю, а то я я через вас часто прокидаюсь і йду на роботу геть виморена
Історії з життя 0
Я вийшла заміж майже рік тому. Звичайно ж, по любові. Відразу після весілля ми переїхали жити в однокімнатну квартиру, придбану колись свекром. Шкода, що його вже немає в

You cannot copy content of this page