Історії з життя
З монітора на Юлю глянуло миловиде чоловіче обличчя. Сяючі очі дивилися так, ніби спостерігали за чимось дуже-дуже гарним, зачудовано і сонячно, губи усміхались лагідно і щиро, хвилясте волосся
, здебільшого мені було шкода себе (знову недоспані ночі, знову зайва вага, нестача грошей і багато чого іншого). Спасибі чоловікові і мамі, які підтримали і сказали: «Давай, не
У нас із чоловіком вже була доросла донька, і дуже складні стосунки, я вже дивитися на нього не могла, він нам з донькою не допомагав, гуляв і грошей
Миколі не хотілося йти додому, до хати-пустки, нафаршированої дорогими меблями і килимами, обгородженої кованим парканом. Діти-студенти тільки у вихідні приїжджають, та й то не щотижня. Корову продав. А
Степан прокинувся вранці й жахнувся: поруч спала Жанна. Він майже нічого не пам’ятав з учорашнього вечора і не розумів, як таке могло статися. Жанна прийшла, як зазвичай, пожаліти
Вони зустрілися навесні. Ось такого ж теплого квітневого дня. Як і тепер, довкіл уже рясно цвіли вишні. Надія спішила на роботу. Було так красиво, що захотілося просто постояти,
Наближалося Різдво. У повітрі вже вчувався його запах. І щось таке чудернацьке відбувалося у серцях людей… У голові кишіла купа думок: що ще потрібно придбати, що приготувати з
— Таня, ти свята , чи закохана – нічого того не бачиш не чуєш і навіть слухати пліток не хочеш? Твого Вадима постійно у компанії різних жінок бачать,
— Лелека до вашого дому не поверне, тут без варіантів. – без жодної емоції резюмував спеціаліст – Появу сина вважайте за подарунок небес. Мій син уже дорослий, йому
«Добрий день, чи, можливо, вечір дорогий мій, синочку. Мій любий, єдиний в усьому світі Іваночку. Довгі роки чекала я від тебе бодай якоїсь звісточки. Не дочекалась. Оце пишу,