Головна

Історії з життя

— А я тиждень в старих кросівках бігала на роботу в дощ! — волаю я на чоловіка і не можу стриматися, — Я порвані колготки ношу, я відкладаю на комуналку свекрусі і купую Дашці шкарпетки в найдешевшому магазині? — А що тут такого — не розуміє Діма, — Я ж зарплату додому несу всю, до копієчки! А додаткові гроші мої, і я роблю з ними все, що хочу
Історії з життя 0
— Ось ключі мамині, — сказав мені Діма, — вона на 21 день в санаторій поїхала, попросила квіти поливати, хоча б кілька разів на тиждень. Ти ж зможеш?
Настя розповіла, що родом із Закарпатської області. Жила з чоловіком у його батьків, мріяла про власний будинок, бо свекруха незлюбила її, дізнавшись, що з дитбудинку. Чоловіка не стало на роботі, пиляв ліс. Невдовзі свекруха, звинувативши невістку у всіх гріхах, вигнала ту з двору
Історії з життя 0
Той день Ганна запам’ятала назавжди. Син зателефонував і радо повідомив, що він уже «дембель» і за кілька днів буде вдома. Тож Ганна кинулася чепурити господу, вкотре переглянула припасені
Не осуджуй мене, сину, а просто зрозумій: перша любов часто єдина і найсильніша. Настане час — сам це відчуєш. — Чому ж ти не з ним, мамо? Чому ми лише вдвох?
Історії з життя 0
Якби в житті складалося все так, як мріяла в дівоцтві мама, Степан був би, мабуть, синьооким, кучерявим — дзеркальним відображенням маминого першого кохання. Та, певно, мав би якесь
Зрада коханого — найріднішого, найкращого — геть змінила її життя. Тетяна не змогла змиритися з відступництвом, не захотіла лишитися в місті, ходити самотою
Історії з життя 0
У неділю вранці Тетяна пішла на кухню, але замість того, щоб поставити грітись чайник, застигла на порозі й кілька хвилин захоплено дивилась на підвіконня. Вже майже тиждень стояв
«Я не думаю, що зможу Вам допомогти, – випалила на одному подиху, – Ваших дітей всиновили». А далі все – як у сні. Надія благала, тиснула, пропонувала гроші, та Ніна стояла на своєму. Надія пішла, але пообіцяла, що знайде спосіб побачитися з дітьми. Звісно, вона пам’ятала дітей Надії. Більше того, знала все про їхню долю. Бо тепер це були її діти
Історії з життя 0
Ніна сиділа у своєму зручному старенькому кріслі і дивилася у вікно. На містечко поволі опускалася своїми важкими шатами ніч, покриваючи усе непроглядною пітьмою. За матеріалами – “Є”. Така
На Марійку спадок “звалився”, як сніг на голову – тітка залишила невеликий будиночок в передмісті, а сама відійшла у світ кращий. Маруся всі очі виплакала, а на наступний день разом з майбутнім чоловіком поїхала прощатися
Історії з життя 0
На Марійку спадок “звалився”, як сніг на голову – тітка залишила невеликий будиночок в передмісті, а сама відійшла у світ кращий. Маруся всі очі виплакала, а на наступний
З іронічною усмішкою Алла обводила очима помешкання Наді. А коли в кімнату заглянула пані Віра, сказала: «Заходьте до нас, бабусю». «Це – не бабуся, а моя мама», – почервоніла Надійка. Їй стиснуло у грудях, коли побачила, як знітилася і пополотніла мама
Історії з життя 0
Надійка була несподіваною дитиною у своїх батьків, котрі за 25 років спільного життя уже втомилися чекати лелеку. Коли Надя з’явилася на світ, мамі Вірі було 46. У виборі
— Таких, як ти, Жанночко заміж не беруть. Занадто ти вже горда. На паву схожа: крім пишного хвоста і глянути нема на що! Понтів багато в тобі. – приблизно так я своїй майбутній дружині при першій зустрічі сказав. А в день весілля мені принесли лист в якому було всього кілька коротких речень
Історії з життя 0
— Таких, як ти, Жанночко заміж не беруть. Занадто ти вже горда. На паву схожа: крім пишного хвоста і глянути нема на що! Понтів багато в тобі. –
Одного разу я зрозуміла, що моя мама постаріла. Сильний текст, який варто прочитати кожному з нас
Історії з життя 0
Пригадую свою маму, коли вона була ще молодою бабусею своїх перших онуків. Завзята, впевнена в собі: двох маленьких внучок забрала, на заднє сидіння машини посадила, сама за кермо
Думав про Галину, яка ось-ось мала повернутися з Польщі. Вона вже кілька років їздила туди на сезонні роботи. Тривога огортала Олесеву душу, коли думав про дружину. Вона так чекала на цей раз тих заробітків, та так збиралася, наче не на роботу, а кудись на фестиваль. Оце ж і люди в селі шепталися, що злигалася вона з Петром і їдуть туди разом, як чоловік та дружина, нікого не соромлячись
Історії з життя 0
Олесь прокинувся на світанку, бо серце так гупнуло, наче голкою хтось вколов. Чого б це? Чоловік поволі пішов до кухні, випив кухоль води з цукром, так ще його

You cannot copy content of this page