Головна

Історії з життя

Єва стояла, мов вкопана. Не так вона уявляла собі запрошення вийти заміж
Історії з життя 0
Баба Євка сиділа на лавці біля свого будинку, а точніше, біля будинку своєї пасербиці. Сонечко високо піднялося, і все більше припікало. Всі були в полі, адже розпочалися жнива.
Перші два тижні свекруха мало їла і майже не розмовляла. Але потім почала повертатися до життя. І по ходу вирішила всю свою любов вивалити на нас з сином. Більше у неї нікого не було. Вона робила всі домашні справи, забирала внука з садка, готувала їсти. Дивлячись на неї, я розуміла, що вона знову розцвіла. Але залишати її жити у нас я більше не могла. Це мій дім і я в ньому господиня
Історії з життя 0
Мого чоловіка не стало 3 роки назад. Після цього його матір вирішила нас оточити любов’ю. Дня не проходить без її візиту до нас. А недавно вона заявила, що
Іван Трохимович, викликавши машину, спочатку поїхав в інститут й домовився про тижневу відпустку, а потім завернув в універмаг по гостинці. Довго вибирати їх не вмів і не любив, та й не пам’ятав, коли востаннє цим займався. Тому одразу, не розглядаючи, купив матері вовняну кофту, велику квітчасту хустку та чорний міцний жакет. Окрім матері, в селі ще жила рідня — двоюрідний брат і дві двоюрідні сестри. У них, безперечно, були діти, але скільки, які вони, великі чи малі, хлопці чи дівчата, — не знав
Історії з життя 0
У неділю за вечерею Іван Трохимович сказав: — Я мушу поїхати до матері. Міла Степанівна повільно звела великі темні очі, спокійно подивилася на чоловіка. Про це вона чула
— І не дивно, що Тетяна при живих батьках окремо живе. Була я в неї вдома. Мамочко рідна! Я там в сінях в павутині заплуталася, на підлозі пісок, за дверну ручку взялася, а вона липка. А Тянюша, знати нічого не знає, сидить за брудним столом і чай п’є з такої бруднющої чашки, що й собаці не запропонуєш 
Історії з життя 0
— І не дивно, що Тетяна при живих батьках окремо живе. Була я в неї вдома. Мамочко рідна! Я там в сінях в павутині заплуталася, на підлозі пісок,
− Сім років я доглядав за нею. – зізнався Володимир. – Зустрівши тебе я зрозумів – життя проходить повз. Я ще хочу і можу бути щасливим. Ми розлучились. Все, що міг я для неї зробив. Більше сил моїх немає. Хочу справжнього повного життя, не обтяженого такою дружиною
Історії з життя 0
− Сім років я доглядав за нею. – зізнався Володимир. – Зустрівши тебе я зрозумів – життя проходить повз. Я ще хочу і можу бути щасливим. Ми розлучились.
— І, ось ще таке, — продовжував батько, тримаючи руки сина в своїх долонях. — Ти знаєш і розумієш, що наша мама ще молода, їй тільки трохи більше тридцяти. Коли мене не стане, вона може зустріти іншого чоловіка, який допомагатиме вам, то ти, сину, не заперечуй мамі. Прийміть із сестричкою того чужого дядька за свого. Бо наша мама найкраща, і вона ще має право бути щасливою
Історії з життя 0
— Сину, синочку, вислухай моє прохання, — тихим голосом промовляє батько, притуляючи до своїх себе підлітка. — Ти ще малий, але не настільки, щоб не розуміти, що я
— Ти у неї в хаті живеш з тобою вона і буде! Що значить тобі “ТАКЕ” в хаті не треба, я теж до себе не візьму. Бачила в сусідів подібне було, знаєш скільки грошей треба. Я не збираюсь те все тягти, ми на машину практично зібрали… – Нелині діти слів не добирали. До кого з чужини приїде доживати останніх днів матір? В обох були плани на спадок, але не маму 
Історії з життя 0
— Ти у неї в хаті живеш з тобою вона і буде! Що значить тобі “ТАКЕ” в хаті не треба, я теж до себе не візьму. Бачила в
Правду кажуть: рано чи пізно, але таємниці розкриваються. Ліду з Іваном побачила та сама перша пліткарка Катря. Це сталося випадково, у місті, через вітрину кафе, в якому вони думали, що сховалися. Значить, так треба було. Катря рознесла новину моментально. Увечері пригналася Зойка і влаштувала такі “розбірки”
Історії з життя 0
Чоловік у Ліди був хороший. Одружувалися молодими, по любові донечка народилася. Мав Коля золоті руки, все міг зробити. А яка у селі оплата? Могорич. Чоловік не вмів відмовити,
У них все було. В хаті сучасні меблі, великий кольоровий телевізор, килими на підлозі та стінах. Надворі милувала очі нова автівка. В хліву мукало, кувікало і гелготіло – аж голова розколювалася. Здавалося б, що при такому достатку живи і радій. Але – ні! Майже щодня ранок в сім’ї Галичів починався з лaйки. Кожне слово, що вилітало з рота Олени, було обов’язково брудне
Історії з життя 0
За селом, над високим пагорбом, показалося сонце. Щомиті воно, як перестиглий велетенський кавун, котилося поволі вгору, до неба. Новий день приходив до кожної сільської господи. Він ніс з
Сусіди перемовлялися: бач, не побоялася Ліда взяти таку відповідальність, он як старанно доглядає дитину. А дехто ще й додасть: не доччину — невістчину!
Історії з життя 0
Бабусина любов Народилася в молодих батьків донечка. Батько закінчував ВНЗ, мама навчалася на другому курсі. Маляті всього 2,5 місяця. Все гаразд із дитям, подружжя щасливе батьківством, але постало

You cannot copy content of this page