Історії з життя
Як відомо, що ми рідко цінуємо те, що маємо. Раніше я і не здогадувалася, наскільки щаслива була. А щаслива я була доти, поки ми жили з чоловіком тільки
Звичайно в дитинстві вона перенесла всі “переваги” спілкування з дітьми. Її дражнили і постійно зривали з голови косиночку, яку їй пов’язувала мама. Вона плакала і тікала додому. Але
Щороку я чую цю історію від свого батька, в день, коли вони з мамою відзначають дату весілля. А було все так… Мій тато в 24 роки надумав одружитися
— Мамо, а навіщо ти з татом живеш? – запитує моя тринадцятирічна донька, – Це ти його аж так любиш, що отаке можеш терпіти. – я дивилась на
Син геть втратив відчуття реальності. На підлогу летів посуд і меблі. Через той самокат зчинився такий лемент, що батьки за голову узялись. В кінці кінців малий малий заявив:
— Олено Олександрівно, – відповідає на моє прохання про допомогу невістка, – Замість того , аби оце постійно дзвонити і вічно про допомогу просити, краще ви свій величезний
Ми з чоловіком разом майже десять років. За цей час ми встигли і житлом власним обзавестися, і на роботі добре піднятися по кар’єрних сходах. Тільки про одне ми
Танька з дитинства красунею не була. Бабуся, бачачи що внучка переживає з приводу своєї зовнішності, говорила: “З лиця води не пити”, тільки Таньку це мало втішало. Очі в
Своїх батьків я люблю. Вони у мене хороші, добрі і дбайливі. Навіть надто турботливі! «Катюшко, одягни шапку, сьогодні прохолодно», – тривожиться мама. «Кошеня, не читай лежачи: очі зіпсуєш!»
Є в народі така проста, смачна і недорога страва – суп з сайри. Хто ж знав, що вона стане причиною розладу в одній сім’ї. Дано: чоловік і дружина,