— О, ти? Живуча. – почула голос чоловіка. – Тільки тобі до мого двору нічого іти, он твоя половина, там і живи. Увійшовши у рідний двір, не одразу й зрозуміла куди ж потрапила. Усе змінилось: від крайнього вікна стояв паркан з окремим виходом до дороги
— О, ти? Живуча. – почула голос чоловіка. – Тільки тобі до мого двору нічого іти, он твоя половина, там і живи. Увійшовши у рідний двір, не одразу
Заклала всі коштовності, що дарував чоловік, і орендувала квартиру на перших порах. Знайшла роботу на дому і сяк-так випросила гроші на дитину у колишнього чоловіка
Ще в молодості я вийшла заміж за гідного і забезпеченого чоловіка, стосунки складалися чудово, чоловік кохав мене, дарував цінні подарунки, водив в ресторани. Щороку їздили відпочивати за кордон.
Як мені здавалося, у нас були практично ідеальні стосунки. Але три дні тому, коли я з роботи прийшла додому, то виявила відсутність речей мого чоловіка і записку, що він йде від мене. І більше ніяких пояснень
Мені зараз здається, що моє життя просто беззмістовне. І скоро я остаточно втрачу орієнтири. На всіх фронтах у моєму житті суцільне випробовування. Три роки тому я вийшла заміж
Іринка й справді сподівалася розтопити заледеніле серце матері. Улесливо спитала, які страви будуть для гостей готувати. Та Надію ніби ґедзь укусив: терпіння моє випробовуєш? Аякже, велике панство прибуде!
Надія не могла збагнути, чому не тільки її не раз шарпала доля, а й перед донькою Іринкою тепер стелиться колючками? Звісно, якби Іра послухала її – усе було
Чоловік мене зустрічав без квітів і без посмішки. Він навіть не розпитував, як я провела час. Йому це не цікаво. Тільки мої набиті валізи нових речей його трохи збентежили
Заздрість іноді робить з нами те, чого ми самі від себе не очікували. Є у мене чоловік – досить звичайний: вічно на роботі і умовити його на якусь
Мені захотілося поділитися зі своєю мамою новиною про нову знайому. Напевно, я занадто захоплено про неї говорив, так як мама перервала мене і сказала, щоб я не надумав в неї закохуватися. Я здивувався, а чому б і ні? Я вільний, вона – теж. А дитина не може бути перешкодою
Я вже дорослий самодостатній чоловік. Ну, майже дорослий і майже самодостатній. Мені 26 років і працюю я програмістом. Заробляю непогано, але живу разом зі своєю мамою у неї
Моя “лисиця” заявила: якщо хочеш, щоб дитина залишилася з тобою, віддай мені квартиру. Виходить, син їй не потрібен, а квартира потрібна!
Ми з дружиною прожили разом дев’ять років. За весь цей час вона жодного дня не працювала. Я маю свій бізнес, не великий, але цілком вистачає на безбідне життя.
Ні про які стосунки і мови не могло бути. Він спокійно міг бути батьком мені, одружений, а у мене був хлопець. Але як так могло статися, я не зрозумію
Як добре бути молодою і вільною. Пам’ятаю цей час, немов вчора, а не п’ятнадцять років тому. В той момент я вчилася в інституті, за мною упадав одногрупник. Не
Моя дружина зникла майже через рік після весілля. Надіславши повідомлення: «Всього тобі найкращого» і прихопивши пристойну суму грошей, яку я відклав на поїздку вдвох на Новий рік до Фінляндії
Закінчується ще один день мого життя. Сиджу перед яскравим монітором з пробігаючими по ньому титрами, що сповіщають про закінчення фільму. На вулиці давно стемніло, а в квартирі тихо
Ми спокійно ганяли “козаків” за будинком коли почули голоси і якісь дивні звуки. Передчуваючи щось недобре, ми помчали до під’їзду, а там зграя собак без упину гавкає і наша мала на дашку під’їзду
Мій тато – моряк. У 90-ті він зголошувався на будь-які рейси аби привезти якщо не грошей, то речей, чи навіть їжі, щось нам, щось на продаж, щоб були

You cannot copy content of this page