Історії з життя
Ну нарешті вона їде додому. Потяг поволі постукував колесами під’їжджаючи до станції. На пероні привітно махали руками ті хто зустрічав подорожуючих. Всього три тижні вдома не була, а
У свої сорок років я – вдова вже більше 6 років і мама двох дівчаток-підлітків. У мене є улюблена робота, я працюю вчителем початкових класів. Після роботи підробляю
“Мені 34 роки, але досі я перебуваю під сильним впливом батьків, особливо батька. Він диктує мені, як жити, скільки дітей планувати, де працювати і так далі. Ні, ви
Як тільки я побачив Катю вперше, то усвідомив, що це та дівчина, яку я повинен підкорити. Мені друзі говорили, що її тато дуже строгий чоловік, а його доня
Сьогоднішній ранок остаточно завів мої погляди на життя в глухий кут. Розповім спочатку. Мені 39 років і здається, я досі одружений. Маю двох дітей: сина і доньку. Зі
Прийшов час пожити для себе – твердо вирішила я, вийшовши на пенсію. Адже діти давно не потребували мене, внуки підросли, а вільного часу істотно додалося. І хоча за
Моя дочка з зятем прожили в шлюбі вісім років. Три роки тому у мене з’явилася внучечка. Донька вже рік як працює. Ми її виховували самодостатньою людиною, тому вона
Це була звичайна неділя. Мама чоловіка, Людмила Федорівна, як завжди, прийшла до нас побачитися з онуками. Тільки ось вигляд у неї був якийсь нездоровий. У той день, зазвичай
— Мамо, приїдь! Троє дітей, жити немає на що. Я тебе прошу, ти тут побудеш, а я на роботу піду. Ну, мамусю, ну прошу. – плакала у слухавку
«Кого виглядаєш, Христю?» Стрепенулася, сполохано озирнулась довкіл. Нікого. Тільки волошки виглядають із пшеничного моря своїми синіми очима, й маки похитують червоними голівками. Цей польовий пейзаж трохи заспокоює Христю.