Усе життя їй снився один сон: темний ліс, ніч, дитячий голос «Мамо-о-о!..». Зіна прокидалася, щоразу хутчій шепотіла про себе першу ліпшу молитву і засинала знову. Вона так уже звикла до цих сновидінь, що навіть не дивувалася їм. Бо то був не сон
Усе життя їй снився один сон: темний ліс, ніч, дитячий голос «Мамо-о-о!..». Зіна прокидалася, щоразу хутчій шепотіла про себе першу ліпшу молитву і засинала знову. Вона так уже
А вже за тиждень після весілля, містом чутка покотилась – молоді розлучились. Та й не просто розлучились, а через відділок і заяву у відповідні структури. Слідчого з столиці прислали, бо ж не проста ситуація там, та й люди не пересічні. А коли вже стало відомо, що ж там насправді відбулось, реготали усі. Ну де таке видано, га! І вигадати такого абсурду не вигадаєш
Весілля співало і танцювало три дні. З усього міста до ресторану з’їжджались люди, аби хоч здалеку поглянути на молодих і гостей. І було на що дивитись. Молода п’ять
Приблизно через півроку наших стосунків, ми вирушили на вікенд за місто. Я думала, що мій коханий готує щось особливе для мене. Але, за вечерею в ресторані він несподівано зізнався, що одружений
Кілька років тому я зустріла кохання всього свого життя. Це сталося випадково, в затишній кав’ярні. Тоді, він підійшов до мене, пригостив десертом, попросився сісти за мій столик. Поводився
Своє сімейне життя я вважаю поразкою. У 18 років я вискочила заміж за свого шефа, який був старший за мене на 23 роки. Думала, він зуміє про мене подбати, адже це був уже дорослий чоловік, але він виявився ще тим “подаруночком”. Уже під час медового місяця чоловік показав своє справжнє обличчя
Коханий виховував мене, немов цуценя. Я все робила по його команді: по команді виконувала будь-які його бажання і взагалі жила по команді. А коли намагалася зробити що-небудь на
– Чому ж ти… не пішла? – запитала я, намагаючись осмислити почуте. Мій батько, мій найкращий татко на світі, який катав мене на човнику в парку і купував цукерки з кожної получки – виявляється, був зрадливцем. Годі збагнути!
– Мамо, ти це серйозно? – не повірила я своїм вухам, – Ти серйозно вважаєш, що після всього, що сталося я зможу жити з Геною? І робити вигляд,
Мене осуджують за те, що мій молодий обранець для мене «іграшка». А що? Я в день заробляю стільки, скільки він на місяць
Будні мої минають в ресторанах і кав’ярнях. Можу собі дозволити. Я довго і наполегливо працювала, щоб домогтися того, що сьогодні маю. У двадцять чотири роки, я закінчила інститут
Коли чоловік бував удома, ми завжди давали йому якісь дрібні доручення – винести сміття, розвісити випрану білизну, піти в магазин, допомогти на кухні. На них чоловік реагував протестом. Мовляв, він багато працює, втомлюється на роботі. А тут ще ми, зі своїми завданнями. Тим більше, що це жіноча робота і ми удвох зі свекрухою могли впоратися з нею і без нього. Але, нам хотілося привчити його допомагати нам, і ми не відступали
Зі своїм чоловіком я зустрілася більше десяти років тому. Він працював таксистом, я – бухгалтером. Одного разу він підвозив мене на роботу, так ми і знайшлися у цьому
Рука Ганни інстинктивно потягнулася до скриньки, де лежав конверт, на якому було вказане її прізвище, написане незнайомим почерком. Відчуваючи щось недобре, Ганна відкрила конверт і стала читати
Того дня у Ганни чомусь було неспокійно на душі, хоч причини, щоб тривожитися, не було ніякої. – Хоч би нічого не сталося з сином, – майнула думка, але
Темної ночі, щоб не бачили люди, Юля самотньо йшла на вокзал. Вона йшла і плакала, бо розуміла, яку кривду вчинила своїм рідним, які її чекали і любили
Юля приїхала надвечір. Появилася у хаті несподівано, як привид. Холодно поцілувала сина і чоловіка, і, загадково посміхаючись, спитала його: – Ти ще не одружився вдруге, Михайле? – Ти
Свекруха незадоволена, що я варю для доньок яйця в супі
На щастя, ми живемо окремо від моєї мами і мами мого чоловіка, тому що підходи до виховання дітей і побуту чоловіка у нас абсолютно різні. Але непорозуміння все-таки

You cannot copy content of this page