Примостилась на дорожній сумці. Зітхнула. Так скучила за дітьми, за Віктором! Раптом із квартири долинув сміх. Мабуть, діти вдома. Підхопилась і радісно натиснула на дзвінок. Двері рвучко розчахнулись, і Валентина остовпіла: на порозі стояла жінка у халаті. – Тобі кого, тьотю?
Важко опустилась на стілець біля вікна. На плиті давно закипів чайник і свистом привертав до себе увагу. Спустошеним поглядом блукала по мокрій після зливи вулиці. Плакала. – Валю!
— Яку робітницю? Я тебе забезпечую всім, тож, будь ласка, не показуй тут свій характер, не виводь мене з себе, у мене й так клопотів вистачає! Навіщо тобі салони та перукарні, твою селянську породу нічим не прикриєш… На курси вона хоче, у мене перекладачки із такою зовнішністю, що поруч них тобі стояти буде соромно
Того дня Леся здала зміну в супермаркеті, де працювала касиркою, і їхала на вихідні до батьків у село. Прозорий сонячний ранок обіцяв погідний день. Молода жінка вирішила не
Свекрушине серце я довго не могла розтопити, хоч була слухняна, уважна. Але, як кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло. Якось вона занедужала
Після закінчення педінституту я працювала в школі, що за два кілометри від нашого села. На роботу ходила пішки. Одного разу на півдорозі мене застав дощ. Іду, мокну. Несподівано
Наступного дня, ще й світанок не зачинався, як хлопець вже чимчикував до річки. Прийшов на своє рибне місце і тільки-но сторожко ступив у воду та потягнув за мотузок, щоб вийняти ятер, як раптом почув дівочий сміх. Глянув на протилежний берег: Матір Божа! Ну все, пропала його грішна душа!
М’який спориш, густо всіяний росами, приємно холодив босі ноги. Оксана швиденько чимчикувала до подружки Лесі і усміхалась якимсь потаємним думкам. Купальська ніч щедро поїла духмяним вітром липневого буйного
– Я за онуком скучила скучила. Привозите, хоч гляну, як він виріс! – скомандувала мама. За її логікою, я повинна була завищати від захвату і почати  радо збирати сина на оглядини. Але реальність дуже далека від маминих очікувань
– Я за онуком скучила скучила. Привозите, хоч гляну, як він виріс! – скомандувала мама. За її логікою, я повинна була завищати від захвату і почати  радо збирати
Перебуваючи на третьому місяці сестра заявила: «Ти повинна з’їхати звідси, дорога! Моєму майбутньому сину потрібна свобода. Ця квартира Павлова, ти до неї ніякого відношення не маєш. Так що, шукай собі і своїм дітям, інше місце проживання! »
Перебуваючи на третьому місяці сестра заявила: «Ти повинна з’їхати звідси, дорога! Моєму майбутньому сину потрібна свобода. Ця квартира Павлова, ти до неї ніякого відношення не маєш. Так що,
“Ваш син зник, його немає, ми не можемо його знайти”, – пролунав у слухавці нервовий голос виховательки
Ніна привела свого сина Артема в дитячий сад, йому 4 рочки і він ходить в середню групу. Дитячий сад являє собою двоповерхову будівлю, у середньої групи є свій
— Оленко, давай ми в гості до тебе прийдемо. Новий рік, сімейне свято, як-не-як. І тут вона мене ошелешила:— Приходьте, звичайно, тільки зі своїми продуктами.
У мого чоловіка Віталія є двоюрідна сестра, Лена, живе неподалік. Тільки ось в гості потрапити Віталій ніяк до неї не може. Запрошує сестру на Новий рік, день народження,
Сумнівів не було. Дві смужки. Треба розповісти Дімі. Хлопець був відверто не в захваті. Навіть більше, він почав звинувачувати Алю в тому, що вона спеціально підлаштувала все. А закінчив тим, що взагалі сумнівається, чи ця дитина його. Дівчина слухала, ковтаючи сльози, і не впізнавала кохану людину. Вона просто мовчки розвернулася і пішла геть
Діма і Аліна познайомилися в інституті. Молоді люди відразу сподобалися один одному. Роман між ними спалахнув з тієї неймовірною силою, якою тільки може бути «справжня і єдина» любов
Зійшовши з потяга, Соломія сховалася за кущами і стала спостерігати, коли до кав’ярні наблизиться Олексій. Вона раз-по-раз виймала з сумочки дзеркальце: чи, бува, вітер не зіпсував її зачіску, чи не потекла туш? Ні, нині вона виглядала бездоганно. Подруга її не підвела. Соломія пильно вдивлялася в людей, які заходили до кав’ярні. І нарешті побачила Олексія. Його світлину тримала в руках. Сумніву бути не могло
Останнім часом Леся стала приходити до своєї подруги Соломії одна. Соля завжди чимось смачненьким вгощала. Ще й Лесиному синочкові Андрійкові пакуночок готувала. Колись на вихідні Леся завжди з

You cannot copy content of this page