Головна

Історії з життя

Мені потрібно було їхати у відрядження, перевірити роботу школи. Зима, заметіль. Коли прибула на місце, в готелі раптом зустріла тебе. Сказав, що в тебе теж відрядження
Історії з життя 0
Ялинка виграє всіма кольорами. Зелена, запашна. На ній стільки іграшок! Я дивлюся на неї і тихо всміхаюсь. Ти приніс її в дім, і ми всі разом: я, наш
Єва не допитувалася, хто кого cпокуcив. Та й не було вже в кого щось вивідувати. Коли повернулася з малюком додому, – ні Нелі, ні чоловіка. Утекли, поки її не було. За доньку вибачалася тітка
Історії з життя 0
Ранок будив світ. А він кутався в тумани. Не хотів прокидатися. Єві також не хотілося вибиратися з-під теплої ковдри. Пригадувала свій сон. Приснився Володимир. Колишній другий чоловік. Просив
Ми вирішили «розслабитися». Ми – це Нінка, Наталка, Іванка, Катерина і я. «Розслабитися» у розумінні п’ятьох леді (так нас називає Нінка), означає посмакувати філіжанкою кави і випуском новин а-ля «радіо спідниця».
Історії з життя 0
Ми вирішили «розслабитися». Ми – це Нінка, Наталка, Іванка, Катерина і я. «Розслабитися» у розумінні п’ятьох леді (так нас називає Нінка), означає посмакувати філіжанкою кави і випуском новин
Олеся востаннє обвела поглядом помешкання, в якому жила з уже колишнім чоловіком. Знала, що шкодуватиме за кількома втраченими роками і за краєвидом за вікном.
Історії з життя 0
Олеся востаннє обвела поглядом помешкання, в якому жила з уже колишнім чоловіком. Знала, що шкодуватиме за кількома втраченими роками і за краєвидом за вікном. Коли благовірний ішов на
— Райко, що ти, капоснице, робиш? Та ж нас люди засміють! Де це бачено, щоб заміжня жінка таке витворяла? — спромоглася нарешті на голос свекруха. — А що тут такого? — припинила розхитуватися невістка. — Чому мені не можна?
Історії з життя 0
Цю розповідь довелося почути у студентському будівельному загоні, де хлопці зводили гуртожиток, а дівчата під орудою веселоокої жвавої тітоньки Раї клеїли шпалери. — Прізвище у мене таке, що
Вітрина дорогого магазину лукаво дивилася на «давно не в моді» Настине пальто, спідницю «в клітинку» і вив’язаний з двох старих «новий» светр.
Історії з життя 0
Вітрина дорогого магазину лукаво дивилася на «давно не в моді» Настине пальто, спідницю «в клітинку» і вив’язаний з двох старих «новий» светр. Настя завжди зупинялася біля цієї вітрини.
– То наш роман відбувався під пильним оком твоєї дружини, з якою ти, начебто, три роки розлучений? Що ж, ти гарно грав свою роль. Тобі в актори треба було піти, а не в чиновники. А дружині – в режисери.
Історії з життя 0
Під ноги падали краплі вікон. Теплі квадратики творили жовту мозаїку. Вони нагадували Ксені дитячу гру в класики. А ще вони схожі на дивовожні зорі. Цікаво, подумала, зорі падають
Орися читала такі бажані слова і по блідому обличчю, наздоганяючи одна одну, котилися сльози. «Яка з мене дружина військового, коли я сама й хати не можу перейти? Володя нічого не знає. Напишу йому листа, нехай не їде, — з відчаєм думала дівчина. — Нехай шукає іншу…»
Історії з життя 0
Минув майже місяць, як Орисю виписали з лiкаpні. У двір виходить із допомогою тата чи мами — трохи постоїть, подивиться на життя, що вирує довкола, заллється сльозами та
– Завтра збереш речі і щоб духу твого тут не було! – не вгавала братова.- Може Василь тебе і пожалів, та я з тобою жити не збираюсь. Я особисто тобі нічого не винна і ніяких обіцянок не давала. Хіба знала я що на старості муситиму шукати притулок, і все тому, що одного разу вирішила допомогти сину в скруті 
Історії з життя 0
– Завтра збереш речі і щоб духу твого тут не було! – не вгавала братова.- Може Василь тебе і пожалів, та я з тобою жити не збираюсь. Я
«Мама, що ти робиш? А як же ми? » – вигукнули діти не вірячи власним очам. Стара єврейська мудра притча. На замітку варто взяти багатьом!
Історії з життя 0
«Мама, що ти робиш? А як же ми? » – вигукнули діти не вірячи власним очам. Стара єврейська мудра притча. На замітку варто взяти багатьом! За матеріалами Стара

You cannot copy content of this page