Чоловік мого завзяття не схвалював і докоряв, що я перевантажую дитину: “Яка географія, яка ботаніка в п’ять років? Ти при своєму розумі, жінко? Тобі не шкода забивати знаннями таку маленьку голівку дитини”? Тут втрутився ще й свекор, колишній вчитель історії, підтримав сина, казав, що хлопчикові його віку ще в пісочниці слід гратися й кубики складати, а не мови й науки вивчати. Та я не дуже до чоловіків прислухалася
Моя любов до дітей привела мене після школи до педагогічного університету. Я без проблем вступила на державне навчання за спеціальністю «Дошкільна освіта», залюбки гризла граніт науки і мріяла
Коли я вдруге виходила заміж, в мене вже був маленький син, якого Вадим усиновив. Він швидко знайшов спільну мову з Костиком, гуляв із ним у парку і навчав різних ігор, словом, поводився, як із рідною дитиною. Згодом чотирирічний хлопчик став кликати його татом, а я мріяла про нашу з Вадиком спільну дитину, хотіла подарувати йому ще більше щастя батьківства, адже не могла забути, як він боровся за мене і сина, бо Денис, мій перший, не хотів нас від себе відпускати
Коли я вдруге виходила заміж, в мене вже був маленький син, якого Вадим усиновив. Він швидко знайшов із Костиком спільну мову, гуляв із ним і парку і навчав
– І чого тобі все це не пасує?, – дивувався він, коли я приходила з чергового «завдання», – от інші жінки за копійки краще виглядають, ніж ти за тисячі.
Ми з Ростиком одружилися студентами, грошей не було зовсім, ледве вистачало на оренду квартири та сякі-такі харчі. Але я почувалася тоді дуже щасливою, а тепер питаю себе, коли
Коли Софія виходила заміж за Марка, вона була впевнена, що на неї чекає дружня й любляча родина. У перший рік стосунків Марко здавався ввічливим і турботливим
Софія почувалася ніяково від того, що відбувалося навколо, й вона розуміла, що ситуація зайшла надто далеко. У душі росло відчуття, що вона заслуговує кращого ставлення. Настав час щось
Несторе, ти три роки, як мій чоловік, — нагадала вона. — У нас із тобою своя сім’я, свої рахунки, власні плани
Поліна неквапом заходила до кухні, тримаючи в руках рахунок за комунальні послуги. Вона дбайливо поклала папірець на стіл, видихнула й поглянула на Нестора, який сидів, зсутулившись, і крутив
Слухайте, не для того я двадцять років з чоловіком живу та на все це очі закриваю, аби тепер, коли ця нього хороша посада і зарплата, голову гордо задерти голову і залишити все суперниці
Звичайно, що я й бровою не повела, коли мені та дівиця почала фото пересилати. Слухайте, не для того я двадцять років з чоловіком живу та на все це
Чоловік дружину здивував – відкрився з несподіваного боку.
Чоловік дружину здивував – відкрився з несподіваного боку. Донька оголосила, що виходить заміж. Заздалегідь познайомила батьків із нареченим. Батько був доброзичливим, потиснув майбутньому зятю руку, розпитував про роботу
Отже, родина не надто забезпечена, — резюмувала Людмила Петрівна
Сніг ішов від самого ранку, майже повністю сховавши під собою дороги. — Отакої, давно такого не бувало, — зауважив Андрій, неквапом постукуючи пальцями по керму. — Ми дуже
До мене? І з речами? Це як розуміти? — перепитала вона
— Тітко Лідіє! Привіт! Ми до тебе! — радісно вигукнув Павло й розвів руки в боки, наче збирався обійняти тітоньку. Поруч, на сходах, стояли величезні картаті сумки. Лідія
Мама знову спитала: «Не любить запах їжі? Дивна річ. А дитина народиться? Її теж у кафе»?
Донька вийшла заміж за розумного, вихованого чоловіка, який добре заробляє. Можна сказати, ідеальний чоловік. Як висловлюється донька, має витончену двокімнатну квартиру. Хоча не зовсім зрозуміло, чому – витончена?

You cannot copy content of this page