Коли я зрозуміла, що привела на світ хлопчика, то гірко плакала, я так хотіла мати дівчинку, бо вона точно б не повторила долю батька, і діда, і прадіда. Але Бог мав для мене подарунок і не один, але після довгих років випробувань
В ті часи для розрахунку не так були гроші, як частування і так у моїй родині дочастувався і дід, і батько мій, а потім я й чоловіка такого
У мене було дві причини не любити зятя і, як показало життя, всі вони були лише в моїй голові і не мали ніякого відношення до реальності. А насправді я отримала в його лиці те, що ніколи й подумати не могла
У нас Оксанка була одиначкою і дуже слухняною дівчинкою, я не мала з нею жодного клопоту і була певна, що вона матиме щасливу долю. Але Оксана мене ослухалася
Дарина знала і розуміла, чого то Мирон вкотре проходив повз її ворота. Не було йому діла на глухій, дальній вулиці сільській де лиш двоє хат жилих і є – її і тітки Параски. Привітатись, перекинутись двома словами нічого не означаючими було для Дарини ще тим випробуванням, адже на душі і досі гірким тягарем лежав Миронів учинок, хай і минуло 30 років. А того разу він таки зважився на розмову
Дарина знала і розуміла, чого то Мирон вкотре проходив повз її ворота. Не було йому діла на глухій, дальній вулиці сільській де лиш двоє хат жилих і є
Мені і чоловік і свекруха, та що там – мама рідна, закидають відсутність вихованості і такту. Бачте, я не мала права так реагувати і своєю поведінкою я поставила усіх в дуже незручне становище. Та більше того, саме моя реакція на появу сестри чоловіка, нібито свято зіпсувала
Мені і чоловік і свекруха, та що там – мама рідна, закидають відсутність вихованості і такту. Бачте, я не мала права так реагувати і своєю поведінкою я поставила
Мені повітря забракло чи то від сенсу почутого, чи то від надто спокійного голосу матері. Вона навіть не думала в мене щось запитувати, чи зі мною радитись. Вони вирішили, а я повинна зробити так, як кажуть, хай і в мінус собі
Мені повітря забракло чи то від сенсу почутого, чи то від надто спокійного голосу матері. Вона навіть не думала в мене щось запитувати, чи зі мною радитись. Вони
Я сама кілька разів телефонувала дружині свого коханого аби вона його відпустила, але натомість, Вадим лише став рідше до мене приходити. Але тепер, коли шлях чистий, я не дуже й хочу з ним жити, а все ось чому
.Коли я познайомилася з Вадимом, то він чесно мені сказав, що одурений і не планує йти від дружини, проте наші стосунки говорили про те, що йому зі мною
Мама мені завжди казала, що перед чоловіком треба грати роль, наче ти нічого не розумієш, кліпаєш очима і усміхаєшся, а в цей час на душі кішки шкребуть. Я так і робила і ось що з цього вийшло.
– Не показуй характер, – з самого малку казала мені мама і бабуся, коли я не хотіла щось робити. Послух в нашій родині мав бути безумовним і байдуже,
Не бачила я Дмитра десять років і не сподівалася побачити його на зупинці. Глянути один на одного і мені аж струм пробіг по тілу, а він байдуже подивився на мою важку валізу, кивнув головою і пішов додому.
Дивно, колись квіти в сусідки рвав і від собаки її втікав, щоб мені догодити. А тепер валізу не хоче помогти відвезти. А ми ж були заручені… Мало бути
Важко мені було жити з донькою та зятем, ой важко. Не раз думки різні були, щоб відправити їх геть, але після того випадку з онуком, знайшла я для себе виправдання такому життю.
Доля моя була не дуже щаслива, адже вийшла заміж за хлопця, який мене через рік покинув, а через місяць я зрозуміла, що при надії. Про дитину Вадим й
Спочатку я думала, що в доньки це минеться, адже вона заміжня за таким чудовим хлопцем, ми з батьками його товаришуємо з інституту, чудові люди. Та й Віктор такий спокійний і врівноважений, ми давно мріяли аби вони одружилися. І так і зробили, ми навіть спільну дачу будували, щоб все було для онуків, всі свята і дати там відмічаємо. Така собі велика і дружня родина. що ще хотіти?
Але моя донька все ніяк не може мати дітей. Наче все у них в порядку, але от дітей нема і все. Ми всі чекаємо на онука десять років

You cannot copy content of this page