fbpx
Отак вони душевно говорять і підтримує Василь друга. Бачить він, звичайно, що нема чим заїсти, що й тарілки чистої не знайдеш і брудно, як у них в літнику, де свиням варять. Але ж зате свобода
Василь крадеться до сусіда з пляшкою в руках. Лиш би Юлька не побачила, бо тоді на всю вулицю буде репетувати, що має в хаті лайдака. А він лиш
Весілля молодшої доні подарувало Олені доленосну зустріч
Олена знала Сергія, майже все життя. Вони жили у сусідніх будинках, ходили разом у садок, потім навчалися у паралельних класах. Не дружили, просто бачилися, віталися, практично не цікавлячись
Я приїхала аби підтримати подругу. Ситуація у неї була складна і я повинна була допомогти. заходжу і бачу незнайомку. Виявилось, знайома, колега по роботі. От вона “зіркою” вечора і стала. Ми слухали її з відкритими ротами, якщо чесно
Маша, дуже успішна фінансово, і цілеспрямована людина. Живе у престижній квартирі, яка знаходиться у центрі нашого міста, дорогий автомобіль у власному гаражі. Вона має керівну посаду в офісі
Мене переконували, що я, як мінімум, маю поділитися грошима з мамою та татом, але я не збиралася цього робити. Для мене це були чужі люди, яким я нічого не винна
Я вже давно не дитина, мені тридцять один рік. З батьками майже не спілкуюся, що їх дуже непокоїть тепер. Останнім часом все частіше від них чую, що я
Знову чую як хтось постукав у двері. Не подзвонив у дзвінок, а саме постукав тихенько. Повільно встаю з дивану і намагаюсь зобразити посмішку на вимореному обличчі. я точно знаю хто це і я не рада їй. Але іду відчиняю і з самого порогу отримую купу компліментів і нарешті чергове прохання про допомогу, але цього разу не все так просто. Цього разу я маю взаємне прохання до неї
Знову чую як хтось постукав у двері. Не подзвонив у дзвінок, а саме постукав тихенько. Повільно встаю з дивану і намагаюсь зобразити посмішку на вимореному обличчі. я точно
Як не будеш? – здивовано дивиться мама на Наталю, – Ну ми ж уже все розпланували. Як це ти не згодна? Нічого не розумію. Ти наша дитина, невже відмовиш татові з мамою, доню
Нещодавно я зустріла свою однокласницю. Наталя розповіла, як у неї справи. Ми обговорили, хто з ким весілля зіграв, а хто розлучився. Звичайна справа. Стала я про її життя
А коля я повідомила, що при надії, вона одразу заявила, що сина ми назвемо на честь її тата, а дівчинку на честь мами. Сказала, що мала піде ледь не з колиски в балерини, а син маршируватиме, адже вона вважає, що той повинен стати генералом і не менше. Мені було сказано, що коли і як їсти, скільки гуляти і з ким спілкуватись. Чоловік стояв поруч широко посміхався і схвально хитав головою
Почалося все дуже банально. Ми зустрілися у парку, де були у одній компанії. Наші стосунки розвивалися дуже швидко. Відразу було очевидно, що все серйозно. Через півроку мені зробили
Учора син приїхав до мене з новиною. Очі щастям світяться, від радості аж підстрибує. Рішення він доленосне прийняв, мені першій радість свою розповісти вирішив
Не було часу у мене приділяти сину достатньо уваги та бути з ним, коли він був маленьким. Я була розлучена, з дитиною на руках. Батьки старенькі були, нічим
Мені 53 роки і я самотня жінка, яка насправді нікому не потрібна. А самотня я через помилку, яку зробила ще у молодості. Я часто згадую це все і мені так соромно. Я знаю, що скільки б я не молилася, ніколи не вимолю пробачення у того, кого я зрадила
Мені 53 роки і я самотня жінка, яка насправді нікому не потрібна. А самотня я через помилку, яку зробила ще у молодості. Я часто згадую це все і
Єво, сьогодні у нас гості, то я тебе прошу сісти до столу, а не сидіти в кімнаті, як відлюдько
Що ви знаєте про Єву? Колеги по роботі сказали б, що нічого, бо вона завжди згорблена над своїми паперами, мало носом не читає цифри, хоч окуляри дають їй

You cannot copy content of this page