Історії з життя
Село я покинула відразу після навчання у школі, бо пішла навчатись у хороший університет, а після нього й роботу відразу знайшла хорошу. До рідного «гнізда» поверталася лише на
Василь Олександрович дивився на дружину з явною неприязню. « Да-а-а-а! – думалось все частіше, – Не та вже Галочка, яку під вінець повів. Сорок п’ять, хай що там
На десятому році подружнього життя я розлучилася з чоловіком. На руках у мене залишилася 8-річна донечка. Чоловік не працював офіційно і аліментів не сплачував, грошей на дитину також
– Все сидить і чекає. – неголосно сказала Галя, поставивши відра на землю. – А хто це? – запитала Поліна. – Вона декілька тижнів тому влаштувалася в цей
Люба завжди мріяла отримати від життя все, але для цього нічого не робити. Тому що у неї був слухняний брат, який виконував всі забаганки. З Любою ми познайомилися
Ми обоє випали з гнізда, ще не навчившись літати як слід. Одного ранку, коли моя тітонька Аня годувала мене сніданком, як зазвичай, підкладаючи смачненьке і умовляючи з’їсти, до
Валерій образився. Ще б пак, адже замість відпочити після роботи мусить глядіти немовля. І хоч немовля і було його єдиним сином, легше від того не ставало. У холодильнику
— У нашій родині всі їдять із власних тарілок, – сказала я сусідці думаючи, що натяк вона зрозуміє, – Дайте свою тарілку для вашої Світланки, вона вже тиждень
Марія ніяк не могла збагнути сказане, вона перепитала: – Яка донька? Від кого? Ти що, жартуєш? – жінка ніяк не могла повірити. Дмитро опустив голову: – Ні, Марусю,
Тітка Галина, жила одна. Скільки її пам’ятаю, ніколи у неї не було ні чоловіка, ні дітей. І навіть далеких родичів у неї не було. Жила собі жінка одна