Але на наступний день понесла я ту річ до ювеліра та прошу те все відремонтувати, бо то дуже коштовна річ. а він так на мене дивиться
Я не розумію, якщо ти людині не хочеш нічого дарувати, то для чого тоді
Доню, таке враження, що ви з бабусею були ровесницями. Ти ж глянь на себе. Тобі стане. Дитино, поступися, брат тобі за це буде вдячний все життя…
Слова матері я перекладала так: «А хто має це робити? всі живуть своє важливе
– Мати твоя сказала. що ти маєш на роботі коханого, що не можеш мені сказати, що у вас все серйозно
Я ніяк не пов’язувала подальші події з тим, що мама переїхала до нас жити.
Після відвідин тітки Дарії Галина Петрівна ще довго сиділа в кухні. Думала про свою долю й долю Оксани. «Сама я спершу вийшла за нелюбого. Тільки змирилася — і він у засвіти пішов. Донька моя взагалі не мала чоловіка. А тепер онука.» — зітхнула вона
— Піди вже, он він стоїть біля паркану добру годину, — мовила бабуся, крадькома
Я втомилася від чоловіка, за ці дванадцять років я вважала, що заслужила кращого ставлення до себе, а не такого байдужого сприйняття, наче нема різниці чи я є, чи ні
Доходило до того, що приводом могло стати те, що він п’є з пакету сік
Пані, ви не знаєте таку собі Ольгу, в якій вона квартирі живе.
І вийшло ж як в тій приказці – не нафарбувалася і зустріла колишнього, а
А далі пікнув в чоловіка телефон і на екрані висвітилося повідомлення: «Я знову прийду, ти тільки запроси»
Як зазвичай після приїзду додому, я варила і парила на кухні кілька днів безвилазно.
Я й монолог для чоловіка приготувала, мовляв «От іншим жінкам подавай машини та відпочинки на Мальдівах. А твоя не така
Пишатися треба такою жінкою і цінувати. А ти що витворяєш? Плачеш? За грошима не
Марина остовпіла. Вона рвонула в машину, схопила мобільний і зателефонувала Дімі. Знову гудки… знову ніхто не зняв слухавки. Ну ось. Рибка зірвалася з гачка
Сьогодні він піде з речами від дружини Люби до Марини. Новий рік – нове
Звичайно, що я й собі такого хотіла, щоб палець об палець не вдарити, мати готову причепурену і нагодовану дитину та ще й власне житло і всіх через губу повчати, як це чудово бути матір’ю- одиначкою
Звичайно, що я й собі такого хотіла, щоб палець об палець не вдарити, мати

You cannot copy content of this page